Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Філіпенко В. А., Марущак О. П., Леонтьєва Ф. С., Морозенко Д. В. Заглавие : Біохімічні та імунологічні маркери крові пацієнтів після ендопротезування колінного та кульшового суглобів для ранньої діагностики перипротезної інфекції Место публикации : Травма. - Донецк, 2018. - Том 19, N 6. - С. 114-120 (Шифр ТУ3/2018/19/6) Примечания : Бібліогр. в кінці ст. MeSH-главная: АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT ПРОТЕЗОМ ОБУСЛОВЛЕННЫЕ ИНФЕКЦИИ -- PROSTHESIS-RELATED INFECTIONS КРОВИ ХИМИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ -- BLOOD CHEMICAL ANALYSIS ИММУНОЛОГИЧЕСКИЕ ТЕСТЫ -- IMMUNOLOGIC TESTS Аннотация: У сучасній медичній практиці відсутній чіткий перелік гематологічних, біохімічних та імунологічних тестів як для первинної оцінки стану пацієнтів, так і для контролю динаміки метаболічного статусу після ендопротезування суглобів. Мета дослідження: визначити та встановити діагностичну чутливість біохімічних та імунологічних маркерів крові в динаміці післяопераційного періоду в пацієнтів після ендопротезування кульшового і колінного суглобів для ранньої діагностики перипротезної інфекції. Матеріали та методи. Дослідження виконувалось на 53 пацієнтах, яким було проведено 61 оперативне втручання на колінному і кульшовому суглобах. Здійснені ендопротезування колінного (n = 41) і кульшового (n = 14) суглобів, дебридмент (n = 6), із них первинних ендопротезувань — 42, ревізійних ендопротезувань — 13 (чоловіків — 16, жінок — 37, вік хворих — від 35 до 79 років). Усіх хворих було розподілено на три групи: І група — пацієнти, яким було діагностовано перипротезну інфекцію в термін до 4 тижнів після операції (n = 7), ІІ — пацієнти, в яких інфекцію було діагностовано при зверненні в клініку, але післяопераційний період після виконання ревізійного втручання перебігав без ускладнень (n = 8), ІІІ — пацієнти, у яких був нормальний перебіг післяопераційного періоду (n = 46). У сироватці крові визначали вміст загального білка, глікопротеїнів, хондроїтинсульфатів, глюкози, С-реактивного білка, інтерлейкінів (ІЛ-1β та ІЛ-6). Діагностичну чутливість (ДЧ) лабораторних показників розраховували за формулою: ДЧ = (ТП/Д) × × 100 %, де ТП — істино позитивні результати дослідження, Д — кількість хворих у групі. Результати. У всіх групах пацієнтів була встановлена наявність запально-деструктивних порушень в організмі за вмістом глікопротеїнів, хондроїтинсульфатів, ІЛ-1β та ІЛ-6, які мали найвищі показники ДЧ. Висновки. У хворих всіх дослідних груп незалежно від виявлення перипротезної інфекції спостерігались гострі запально-деструктивні процеси в організмі, які виявлялись у підвищенні вмісту глікопротеїнів, хондроїтинсульфатів, С-реактивного білка, ІЛ-1β та ІЛ-6 у крові після ендопротезування кульшового і колінного суглобів, досліджені біохімічні та імунологічні маркери крові не є специфічними для діагностики перипротезної інфекції; ДЧ у всіх групах хворих у післяопераційний період була найвищою у глікопротеїнів, хондроїтинсульфатів, С-реактивного білка, ІЛ-1β та ІЛ-6, що дозволяє використовувати дані лабораторні маркери для оцінки ступеня запального процесу в організмі ортопедичних пацієнтів після ендопротезування кульшового і колінного суглобівIn modern medical practice, there is no clear list of hematological, biochemical and immunological tests for both primary assessment of patients’ condition and monitoring the dynamics of metabolic status after joint arthroplasty. The purpose of the study was to determine the diagnostic sensitivity of biochemical and immunological blood markers in the dynamics of the postoperative period in patients after hip and knee replacement for early diagnosis of periprosthetic infection. Materials and methods. The study was performed in 53 patients (16 men and 37 women aged 35 to 79 years) who underwent 61 operations on the knee and hip joints. Knee (n = 41) and hip (n = 14) arthroplasty was preformed, as well as debridement (n = 6), including 42 primary and 13 revision surgeries. All patients were divided into three groups. Group I consisted of patients who were diagnosed with periprosthetic infection within 4 weeks after surgery (n = 7); group II — persons whose infection was diagnosed when they went to the clinic, but the postoperative period after revision intervention was without complications (n = 8); group III — patients who had a normal course of the postoperative period (n = 46). In the blood serum, the content of total protein, glycoproteins, chondroitin sulfates, glucose, C-reactive protein, interleukins (IL-1β and IL-6) was determined. Diagnostic sensitivity (DS) of laboratory parameters was calculated according to the formula: DS = (TP / D) × 100 %, where TP — truly positive results of the study, D — number of patients in the group. Results. In all groups of patients, the presence of inflammatory-destructive disorders in the body was revealed in terms of glycoprotein, chondroitin sulfate, IL-1β and IL-6 content, which had highest rates of DS. Conclusions. In patients of all study groups, regardless of the detection of periprosthetic infection, acute inflammatory-destructive processes were observed in the form of an increase in the blood levels of glycoproteins, chondroitin sulfates, C-reactive protein, IL-1β and IL-6 after hip and knee replacement. Biochemical and immunological markers of the blood have no specificity for the diagnosis of periprosthetic infection. DS in all groups of patients in the postoperative period was highest in glycoproteins, chondroitin sulfates, C-reactive protein, IL-1β and IL-6, which allows the use of these laboratory markers to assess the degree of inflammation in the body of orthopedic patients after hip and knee replacement Доп.точки доступа: Філіпенко, В. А. Марущак, О. П. Леонтьєва, Ф. С. Морозенко, Д. В.