Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Хухліна О. С., Ляхович О. Д., Воєвідка О. С., Каньовська Л. В. , Каушанська О. В. Заглавие : Особливості маркерів пошкодження печінки та ліпідного спектра крові у пацієнтів з неалкогольним стеатогепатитом, остеоартрозом та ожирінням Место публикации : Український терапевтичний журнал. - 2018. - № 3/4. - С. 20-26 (Шифр УУ21/2018/3/4) MeSH-главная: НЕАЛКОГОЛЬНАЯ ЖИРОВАЯ БОЛЕЗНЬ ПЕЧЕНИ -- NON-ALCOHOLIC FATTY LIVER DISEASE ОСТЕОАРТРИТ -- OSTEOARTHRITIS ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY ЛИПИДНЫЙ ОБМЕН -- LIPID METABOLISM Аннотация: Мета роботи — з’ясування особливостей перебігу неалкогольного стеатогепатиту (НАСГ) за коморбідності з остеоартрозом (ОА) та ожирінням шляхом вивчення інтенсивності провідних біохімічних синдромів НАСГ, а також імовірного впливу стану ліпідного спектра крові на перебіг вищевказаних захворювань. Матеріали та методи. Обстежено 90 пацієнтів, яких було розподілено за трьома групами: першу групу (n = 30) склали хворі, які страждають на ОА колінних суглобів II—III ступеня за Kellgren і Lawrense з нормальною масою тіла (ІМТ = 21—25 кг/м2), другу групу (n = 30) — пацієнти з НАСГ та ожирінням без ОА (ІМТ 30 кг/м2), третю групу (n = 30) — пацієнти з ОА, НАСГ та ожирінням (ІМТ більше 30 кг/м2). Контрольну групу склали 30 здорових осіб відповідного віку. Середній вік хворих складав (62,3 ± 5,7) року. Результати та обговорення. Особливістю клінічного перебігу НАСГ на тлі ожиріння та ОА є максимальне серед груп порівняння зростання активності аланін­амінотрансферази (АлАТ) та аспартатамінотрансферази (АсАТ) у 2,1 та 3,0 разу (р  0,05) порівняно з нормативною, коефіцієнта де Рітіса у 1,45 разу (р  0,05), проти його зниження у пацієнтів з коморбідністю НАСГ та ожирінням у 1,21 ра­­зу (р  0,05), інтенсивності синдрому холестазу (р  0,05), більш виражені прояви білоксинтезувальної дисфункції печінки за зниження середнього вмісту альбумінів крові в 1,26 разу (р  0,05). Крім того, спостерігалася тенденція до достовірного зниження вмісту загального білка у крові у 1,18 разу (р  0,05). На присутність мезенхімально-запального синдрому вищої інтенсивності вказували: підвищення показника глобулінів у 1,29 разу (р  0,05), збільшення показника тимолової проби у 1,46 разу (р  0,05), а також зниження альбуміно-глобулінового коефіцієнта у 1,62 разу (р  0,05). Для хворих на НАСГ та ожиріння характерні наступні зміни ліпідного спектра крові: зростання вмісту в крові тріацилгліцеролів (у 1,78 разу; р 0,05), достовірне зростання вмісту загального холестеролу (у 1,38 разу; р 0,05) та проатерогенних ліпопротеїнів низької щільності (у 1,7 разу; р 0,05), достовірне зниження протиатерогенних ліпопротеїнів високої щільності (у 1,66 разу; р 0,05), які з приєднанням коморбідного остеоартрозу достовірно поглиблюються (у межах 1,5—2,0 разу; р 0,05). За коморбідного перебігу НАСГ із ожирінням та ОА встановлено максимальне зростання індексу атерогенності (у 3,32 разу проти 2,91 разу за перебігу НАСГ на тлі ожиріння; р  0,05). Висновки. Таким чином, перебіг НАСГ із ожирінням та ОА у порівнянні з перебігом без ОА характеризується достовірно вищим ступенем біохімічної активності із зростанням коефіцієнта де Рітіса, інтенсивності синдрому холестазу, проявами білоксинтезувальної дисфункції, більшою активністю мезенхімально-запального синдрому, вищим ступенем гіперліпідемії проатерогенних та зниженням протиатерогенних фракцій ліпопротеїнів, що може сприяти прогресуванню фібротичних змін у печінці Доп.точки доступа: Хухліна, О. С. Ляхович, О. Д. Воєвідка, О. С. Каньовська, Л. В. Каушанська, О. В.