Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Бебешко В. Г., Бруслова К. М., Пушкарьова Т. І., Цвєткова Н. М., Ляшенко Л. О., Ярошенко Ж. С., Кузнєцова О. Є., Гончар Л. О., Іванкін В. М., Маковей О. І. Заглавие : Прогноз перебігу гострої лейкемії у дітей залежно від стану гемопоезу та етапів хіміотерапії Место публикации : Лікарська справа. Врачебное дело. - 2018. - № 1/2. - С. 67-71 (Шифр ЛУ2/2018/1/2) Примечания : Бібліогр. в кінці ст. MeSH-главная: ЛЕЙКОЗЫ -- LEUKEMIA КРОВЕТВОРЕНИЕ -- HEMATOPOIESIS ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ -- DRUG THERAPY ИММУНОСУПРЕССОРНЫЕ ФАКТОРЫ -- SUPPRESSOR FACTORS, IMMUNOLOGIC ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS ДЕТИ -- CHILD Аннотация: Хворих на гостру лейкемію обстежували до початку хіміотерапії (ХТ), після І та ІІ її етапів. За даними мієлограми, після фази мієлосупресії у пацієнтів відновлення кістковомозкового гемопоезу відбувалося за одним із зазначених типів кровотворення: еритроїдним, гранулоцитарним, гранулоцитарно-моноцитарним, моноцитарним та рівномірно змішаним. Показано, що на ІІ етапі обстеження зменшувалась кількість хворих, у яких відновлення кровотворення відбулося за еритроїдним типом і збільшувалась кількість дітей з активацією гранулоцитарної ланки гемопоезу порівняно з І етапом ХТ. Показники мегакаріоцитарної ланки на обох етапах ХТ практично не різнились. Встановлено кореляційний зв’язок між відсотком еритроїдних клітин в мієлограмі та виживаністю дітей: якщо еритроїдних клітин на І етапі лікування було більше 30 %, то виживаність хворих на гостру лейкемію зменшувалась (U test. – 39) і це може бути додатковим критерієм відбору пацієнтів до групи високого ризику та корекції подальшої ХТ Доп.точки доступа: Бебешко, В. Г. Бруслова, К. М. Пушкарьова, Т. І. Цвєткова, Н. М. Ляшенко, Л. О. Ярошенко, Ж. С. Кузнєцова, О. Є. Гончар, Л. О. Іванкін, В. М. Маковей, О. І.