Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Нікуліна Г. Г., Петербургський В. Ф., Драннік Г. М., Мигаль Л. Я., Сербіна І. Є., Калініна Н. А., Каліщук О. А. Заглавие : Рівні ензимів та цитокінів сечі у діагностиці функціонального стану паренхіми нирок у дітей з вадами уретеровезикального сегмента після уретероцистонеостомії Место публикации : Здоровье мужчины. - 2019. - № 2. - С. 36-39 (Шифр ЗУ37/2019/2) Примечания : Бібліогр. в кінці ст. MeSH-главная: МОЧЕПОЛОВОЙ СИСТЕМЫ АНОМАЛИИ -- UROGENITAL ABNORMALITIES УРОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- UROLOGIC SURGICAL PROCEDURES УРЕТЕРОСТОМИЯ -- URETEROSTOMY ЦИСТОТОМИЯ -- CYSTOTOMY НЕФРОСКЛЕРОЗ -- NEPHROSCLEROSIS ПУЗЫРНО-МОЧЕТОЧНИКОВЫЙ РЕФЛЮКС -- VESICO-URETERAL REFLUX УРОДИНАМИКА -- URODYNAMICS БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS ДЕТИ -- CHILD Аннотация: Мета дослідження: вивчення динаміки рівнів екскреції цитокинів ФНП-α та ТФР-β1 та активності реноспецифічних ензимів НАГ та β-Гал у сечі дітей з рефлюксуючим мегауретером (МУ) у різні терміни після черезміхурової уретероцистонеостомії. Матеріали та методи. Перед оперативним лікуванням обстежено 45 дітей віком від 4 до 15 років (22 хлопчики, 23 дівчинки), у яких за даними візуалізаційних методів оцінювання діагностовано МУ: 18 пацієнтів з нерефлюксуючим МУ, 27 пацієнтів - з рефлюксуючим МУ до та після реконструктивних операцій. Через 3-4 тиж після операції обстежено 36 пацієнтів, через 4-6 міс - 24 особи. Референтну групу склали дані, отримані у 25 практично здорових дітей аналогічного віку з нормальними аналізами сечі (без протеїн-, лейкоцит-, еритроцит- та кристалурії, слизу та бактерій). Результати. Отримані дані свідчать, що після реконструктивних операцій сечовивідних шляхів у частини хворих є ознаки порушення функції нирки з подальшим її погіршенням. Водночас відомо, що зниження тиску у сечоводі після відновлення уродинаміки з часом призводить до певної нормалізації деяких біомаркерів запалення та проліферації у дітей з вродженими вадами уретеровезикального сегмента (УВС). Заключення. На підставі отриманих результатів можна стверджувати, що кількісні показники вмісту прозапального цитокіну ФНП-α та профіброгенного цитокіну ТФР-β1 у сечі, а також рівні активності умовно реноспецифічних ензимів НАГ та β-галактозидаза (β-Гал) сечі у дітей з вродженими вадами УВС є неінвазивними та діагностично інформативними біомаркерами. Вважаємо, що дітей із вродженими вадами УВС доцільно виділити в окрему групу ризику з розвитку нефросклерозу, що потребує проведення своєчасної ренопротекторної терапії Доп.точки доступа: Нікуліна, Г. Г. Петербургський, В. Ф. Драннік, Г. М. Мигаль, Л. Я. Сербіна, І. Є. Калініна, Н. А. Каліщук, О. А.