Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Kostyukova N. I., Rossokha Z. I., Gorovenko N. G., Vydyborets S. V. Заглавие : Clinical and genetic aspects of refractory forms of multiple myeloma development Место публикации : Сімейна медицина. - К., 2019. - № 2. - С. 54-58 (Шифр СУ21/2019/2) Примечания : Bibliogr. at the end of the art. MeSH-главная: МИЕЛОМА МНОЖЕСТВЕННАЯ -- MULTIPLE MYELOMA ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC КАЛЬЦИЙ -- CALCIUM АЛЬФА-ГЛОБУЛИНЫ -- ALPHA-GLOBULINS Аннотация: Treatment of multiple myeloma has progressed significantly over the past years after the introduction of immunomodulation drugs and proteasome inhibitors. The median of patients survival has improved. All patients with multiple myeloma have relapses during a different time interval. The duration of the achieved remission in patients with a relapse of multiple myeloma becomes shorter with each subsequent case. The choice of regimen for relapse of multiple myeloma is very complex. It depends on a number of factors, including the previous induction regimen, the number of lines of the previous therapy, and the degree of aggression of relapse. The article is devoted to peculiarities of drug resistance formation in the first line therapy in patients with multiple myeloma by assessing of genetic markers (deletion variants of GSTT1, GSTM1 genes, GSTP1 (A313G, MDR1 (C3435T)) and clinical-hematological, laboratory characteristics. The objective: to determine the peculiarities of drug resistance establishement in patients with multiple myeloma by assessing of genetic markers (deletion variants of GSTT1, GSTM1 genes, GSTP1 (A313G), MDR1 (С3435Т» and clinical signes (hematological, laboratory characteristics) for predicting the effectiveness of treatment. Materials and methods. We conducted analysis of 68 clini- cally-laboratory indexes of 130 patients with multiple myeloma and their results of molecular-genetic research of deletion polymorphism of genes GSTT1, GSTM1, polymorphism A313G, C3435Tgenes GSTP1, MDR1. Results. It was determined that important predictors of development of refractory forms of multiple myeloma is allelic polymorphism of gene GSTM1 of patients, higher level a2-globulin and calcium in blood serum till the beginning of disease. Conclusions. Implementation of predicative model taking into account polymorphism GSTM1, of level a2-globulin and calcium in blood serum till the beginning of treatment raises efficiency of evaluation of individual prognosis of response on treatment Лікування пацієнтів на множинну мієлому значно просунулося вперед протягом останніх років після впровадження імуномоделюючих препаратів і інгібіторів протеосом. Медіана загальної виживаності значно покращилась. Усі пацієнти із множинною мієломою протягом різного періоду часу можуть реци- дивувати. Тривалість досягнутої ремісії у пацієнтів із рецидивом множинної мієломи у кожному наступному випадку її досягнення стає менш тривалою. Вибір режиму терапії рецидиву множинної мієломи дуже складний і залежить від чисельних чинників, включаючи попередній режим індукції, кількість ліній попередньої терапії, ступінь агресивності рецидиву. Стаття присвячена визначенню особливостей формування медикаментозної резистентності на першу лінію терапії у пацієнтів із множинною мієломою шляхом оцінювання генетичних маркерів (делеційних варіантів генів GS1T1, GSTM1, поліморфізму АЗ 13G, С3435Тгенів GSTP1, MDR1) та клініко-гематологічних, лабораторних характеристик. Мета дослідження: визначення особливостей формування медикаментозної резистентності на першу лінію терапії у пацієнтів із множинною мієломою шляхом оцінювання генетичних маркерів (делеційних варіантів генів GSTT1, GSTM1, поліморфізму A313G, С3435Т генів GSTP1, MDR1) та клініко-гематологічних, лабораторних характерис тик для прогнозування ефек тивності лікування. Матеріали та методи. Проведено аналіз 68 клініко-лабораторних показників та результатів молекулярно-генетичного дослідження делецігіного поліморфізму генів GSTT1, GSTM1, поліморфізму A313G, С3435Т генів GSTP1, MDR1 у 130 хворих на множинну мієлому. Результати. Виявлено, що важливими предикторами розвитку рефрактерних форм множинної мієломи є алельний поліморфізм гена GSTM1 у хворих, підвищений рівень альфа-2-глобуліну та кальцію у сироватці крові до початку лікування. Заключения. Застосування прогностичної моделі з урахуванням поліморфізму гена GSTM1, рівня альфа-2-глобуліну та кальцію у сироватці крові до початку лікування підвищує ефективність оцінювання індивідуального прогнозу відповіді на лікування Доп.точки доступа: Kostyukova, N. I. Rossokha, Z. I. Gorovenko, N. G. Vydyborets, S. V.