Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Матолич У. Д., Мокрик О. Я., Уштан С. В., Винарчук-Патерега В. В. Заглавие : Значення прокальцитоніну для оцінки тяжкості одонтогенних гнійно-запальних захворювань м’яких тканин щелепно-лицевої ділянки та як біомаркера ефективності лікування Параллельн. заглавия :The importance of procalcitonin for assessing the severity of odontogenic purulent–inflammatory diseases of the soft tissues of the maxillofacial region and as a biomarker of treatment effectiveness Место публикации : Клінічна стоматологія. - Тернопіль, 2019. - N 2. - С. 36-41 (Шифр КУ44/2019/2) MeSH-главная: ИНФЕКЦИЯ ОДОНТОГЕННАЯ -- FOCAL INFECTION, DENTAL СТОМАТОГНАТИЧЕСКИЕ БОЛЕЗНИ -- STOMATOGNATHIC DISEASES РОТОВОЙ ПОЛОСТИ БОЛЕЗНИ -- MOUTH DISEASES Аннотация: Одонтогенні запальні захворювання щелепно-лицевої ділянки посідають перше місце серед захворювань у клініці щелепно-лицевої хірургії. Кількість гнійних ускладнень, що виникають від запальних процесів, складає 6–40 %. Успіх лікування пацієнтів із даною патологією залежить від ранньої діагностики, об’єктивної оцінки тяжкості стану, проведення персоніфікованої антибактеріальної терапії. Біомаркер прокальцитонін (ПКТ) відповідає концепції SMART: S – specific and sensitive (чутливим і специфічним), M – measurable (вимірюваним), A – available and affordable (доступним), R – responsive and reproducible (відтворюваним), T – timely (своєчасним). На даний час діагностична роль тесту ПКТ у комплексній оцінці перебігу одонтогенного запального процесу залишається недостатньо вивченою. Мета дослідження – вивчити особливості змін рівня прокальцитоніну в сироватці крові при одонтогенних гнійно-запальних захворюваннях м’яких тканин щелепно-лицевої ділянки різної тяжкості та його ефективність при лікуванні. Матеріали і методи. У дослідження включено 89 хворих із одонтогенною інфекцією щелепно-лицевої ділянки: 34 пацієнтів з одонтогенною інфекцією одного клітковинного простору (перша група), 35 – двох клітковинних просторів (друга група); 20 – трьох і більше клітковинних просторів (третя група). Визначення рівня ПКТ у сироватці крові виконували на 1-шу добу до проведення лікування, на 5-ту і 9-ту доби методом імуноферментного аналізу. Результати досліджень та їх обговорення. В першій групі було виявлено невисоку концентрація ПКТ протягом усього періоду спостереження (0,06±0,02) нг/мл. У другій групі на 1-шу добу рівень ПКТ був підвищеним (1,15±0,5) нг/мл. У 26 % хворих рівень ПКТ на 9-ту добу склав (1,02±0,05) нг/мл, що в 17 разів вище від показників першої групи, р˂0,05. Виявлене значення корелювало з тяжкістю патологічного процесу. В третій групі на 1-шу добу рівень ПКТ був вище від рівня першої групи в 43 рази, другої групи – 2,36 раза. Максимальні рівні ПКТ простежували у 35 % пацієнтів третьої групи протягом усього спостереження: на 1-шу добу – (3,23±0,19) нг/мл; 5-ту добу – (3,14±0,05) нг/мл; 9-ту добу – (2,82±0,04) нг/мл. У цих хворих не відмічалося достовірного зниження ПКТ. Їх стан оцінювали як середньої тяжкості, тяжкий. Висновки. Рівень ПКТ˃1,5 нг/мл у сироватці крові є свідченням подальшого розвитку гнійно-запального процесу, високого ризику виникнення ускладнень та вимагає оцінити ефективність антибактерійної терапії, що зумовлює додаткове втручання – ревізію вогнища запалення Odontogenic inflammatory diseases of the maxillofacial area occupy the first place among the diseases in the clinic of maxillofacial surgery. The number of complications arising from inflammatory processes is 6–40 %. The success of treatment of patients with this pathology depends on early diagnosis, an objective assessment of the severity of the condition, the conduct of personified antibiotic therapy. The biomarker procalcitonin (PCT) is consistent with the SMART concept: S – specific and sensitive, M – measurable, A – available and affordable, R – responsive and reproducible, T – timely. At present, the diagnostic role of the PCT test in the comprehensive assessment of the odontogenic inflammatory process remains inadequate. The aim of the study – to learn the features of changes in the level of serum procalcitonin in case of odontogenic inflammatory diseases of the maxillofacial region of varying severity and its effectiveness in monitoring the treatment. Materials and Methods. The study included 89 patients with odontogenic infections of the maxillofacial area: 34 patients with odontogenic infection of one cellular space (group I), 35 – two cellular spaces (group II); 20 – three or more cellular spaces (group III). Determination of the level of PCT in serum was performed 1 day before treatment, at 5 and 9 days with immunoassay. Results and Discussion. In the group I, a low PCT concentration was detected throughout the observation period (0.06±0.02) ng/ml. In group II, for 1 day, the level of PCT was elevated (1.15±0.5) ng/ml. In 26% of patients, the level of PCT for the 9th day was (1.02±0.05) ng/ml, which is 17 times higher than that of group I, p0.05. The revealed value correlated with the severity of the pathological process. In the group III, for the first day, the level of PCT was 43 times higher than the level of group I, group II – 2.36 times. Maximum PCT levels were observed in 35 % of patients in group III during the entire observation: at day 1 – (3.23±0.19) ng/ml; 5 days – (3.14±0.05) ng/ml; 9 days – (2.82±0.04) ng/ml. These patients did not notice a significant decrease in PCT. The condition of patients was assessed as moderate, severe. Conclusions. The level of PCT blood serum of 1.5 ng/ml is evidence of further development of purulent-inflammatory process, high risk of complications and requires an assessment of the effectiveness of antibiotic therapy and causes additional intervention – an audit of the inflammatory cell Доп.точки доступа: Матолич, У. Д. Мокрик, О. Я. Уштан, С. В. Винарчук-Патерега, В. В.