Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Литвиненко О. О., Коноваленко В. Ф., Швець Ю. В., Борікун Т. В., Задворний Т. В., Лук’янова Н. Ю. Заглавие : Прогностичні молекулярно-біологічні маркери злоякісної фіброзної гістіоцитоми Место публикации : Онкология. - Киев, 2019. - Том 21, N 2. - С. 142-147 (Шифр ОУ3/2019/21/2) Примечания : Бібліогр. наприкінці ст. MeSH-главная: ГИСТИОЦИТОМА ЗЛОКАЧЕСТВЕННАЯ ФИБРОЗНАЯ -- HISTIOCYTOMA, MALIGNANT FIBROUS НОВООБРАЗОВАНИЙ МАРКЕРЫ БИОЛОГИЧЕСКИЕ -- TUMOR MARKERS, BIOLOGICAL KI-67 АНТИГЕН -- KI-67 ANTIGEN ДНК НОВООБРАЗОВАНИЙ -- DNA, NEOPLASM МИКРО-РНК -- MICRORNAS ЦИТОФЛЮОРОМЕТРИЯ -- FLOW CYTOMETRY ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY ПОЛИМЕРАЗНАЯ ЦЕПНАЯ РЕАКЦИЯ С ОБРАТНОЙ ТРАНСКРИПТАЗОЙ -- REVERSE TRANSCRIPTASE POLYMERASE CHAIN REACTION ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS Аннотация: Злоякісна фіброзна гістіоцитома (ЗФГ) є однією з найбільш розповсюджених пухлин м’яких тканин у дорослих. Варіабельність перебігу ЗФГ потребує пошуку додаткових маркерів, асоційованих із розвитком рецидивів цієї нозологічної форми онкопатології. Мета: дослідити молекулярно-біологічні та епігенетичні особливості первинних та рецидивуючих ЗФГ. Об’єкт і методи: ретроспективне дослідження проведено на клінічному матеріалі 46 хворих на ЗФГ (ТIIbN0M0; II стадія) із верифікованим патоморфологічним діагнозом. Вміст ДНК в пухлинних клітинах визначали методом проточної цитометрії, вміст у пухлинних клітинах маркера проліферації Кі-67 — імуногістохімічним методом, вміст у клітинах мікроРНК-182, мікроРНК-199а та мікроРНК-34а — методом полімеразної ланцюгової реакції зі зворотною транскрипцією. Результати: досліджено характерні молекулярно-біологічні ознаки та епігенетичні особливості первинних та рецидивуючих ЗФГ. Встановлено, що досліджені рецидивуючі ЗФГ є гетерогенною групою новоутворень, що містить як диплоїдні, так і анеуплоїдні типи пухлин і характеризуються високою проліферативною активністю. Доведено зв’язок показників експресії мікроРНК-34а, -182 та -199а зі ступенем диференціювання та проліферативною активністю ЗФГ. Висновки: отримані дані є важливими для розуміння злоякісного фенотипу ЗФГ, а також можуть бути використані для розробки панелі маркерів для прогнозування агресивності перебігу ЗФГ. На підставі отриманих даних розроб­лено алгоритм прогнозування агресивності перебігу ЗФГ Доп.точки доступа: Литвиненко, О. О. Коноваленко, В. Ф. Швець, Ю. В. Борікун, Т. В. Задворний, Т. В. Лук’янова, Н. Ю.