Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Марчук М. Заглавие : Оптиконейромієліт: відмінності від розсіяного склерозу та ключові аспекти менеджменту Место публикации : НейроNEWS. - 2019. - № 8. - С. 24-26 (Шифр НУ43/2019/8) Предметные рубрики: Сатрализумаб-- тер прим MeSH-главная: НЕЙРОМИЕЛИТ ЗРИТЕЛЬНОГО НЕРВА -- NEUROMYELITIS OPTICA СКЛЕРОЗ РАССЕЯННЫЙ -- MULTIPLE SCLEROSIS НЕЙРОРЕНТГЕНОГРАФИЯ -- NEURORADIOGRAPHY МИЕЛОГРАФИЯ -- MYELOGRAPHY Аннотация: Розлад спектра оптиконейромієліту — рідкісне захворювання центральної нервової системи (ЦНС), опосередковане аутоантитілами, у разі якого рання діаг­ностика та терапія мають ­ключове значення для зменшення ризику втрати ­працездатності та смерті. Термін «оптичний нейромієліт», або «оптиконейромієліт», започаткували ще 1894 р. E. Devic і його учень F. Gault. Донедавна ще не було відомо, чи хвороба Девіка є окремою нозологією, чи тяжчою формою «оптико-­спінального» розсіяного ­склерозу. Лише 2004 р. ­було виявлено специфічну мішень ауто­агресії — протеїн водного ­каналу аквапорин-4 (AQP4), внаслі­док чого два захворювання можливо розрізнити ­через ­виявлення анти­тіл до аквопорину-4 — AQP4-антитіл — при розладі спектра оптикомієліту. У пацієнтів із таким розладом ­установлено анти­тіла до мієлінового олігодендроцитарного гліко­протеїну (MOG-­антитіла) (Huda et al., 2019) Отримано переконливі дані на користь ефективності сатралізумабу щодо зниження ризику рецидивів у пацієнтів із розладами спектра оптиконейромієліту. Засіб продемонстрував сприятливий профіль безпеки як при монотерапії, так і в комбінованій із базовою терапією імуносупресантами. Надалі вчені планують продовжувати дослідження сатралізумабу, що ґрунтуються на біології нервової системи. Проведення досліджень у цій галузі та застосування інноваційних препаратів у клінічній практиці допоможуть подовжити період працездатності пацієнтів із хронічними та потенційно інвалідизуючими захворюваннями нервової системи, а також поліпшити якість їхнього життя