Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Chernyshenko V., Snezhkova E., Mazur M., Chernyshenko T., Platonova T., Sydorenko O., Lugovskoy E., Nikolaev V. Заглавие : Blood coagulation parameters in rats with acute radiation syndrome receiving activated carbon as a preventive remedy Параллельн. заглавия :Параметри зсідання плазми крові щурів із гострою променевою хворобою за умов ентеросорбції Место публикации : The Ukrainian Biochemical Journal. - 2019. - Т. 91, № 2. - С. 52-64 (Шифр УУ60/2019/91/2) Примечания : Bibliogr. at the end of the art. MeSH-главная: МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL ИЗЛУЧЕНИЯ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- RADIATION EFFECTS ГЕМОСТАЗ -- HEMOSTASIS ЭРИТРОЦИТОВ ОСЕДАНИЕ -- BLOOD SEDIMENTATION ЭНТЕРОСОРБЦИЯ -- ENTEROSORPTION ДРЕВЕСНЫЙ УГОЛЬ -- CHARCOAL ЛУЧЕВЫЕ ПОВРЕЖДЕНИЯ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫЕ -- RADIATION INJURIES, EXPERIMENTAL Аннотация: Radiation-induced coagulopathy (RIC) is one of the major causes of death during acute radiation syndrome (ARS). The aim of this study was to characterize the responses of the hemostasis system to ARS of a moderate level on the 1st and 9th days after irradiation. We aimed to identify molecular markers of the blood coagulation system that are most affected by ARS and to estimate the enterosorption effect on the development of irradiation-induced changes. Platelet aggregation rate, activated partial thromboplastin time (APTT) and fibrinogen concentration were determined by standard methods. Level of protein C (PC) was measured using­ chromogenic substrate S2366 (p-Glu-Pro-Arg-pNa) and Agkistrodon halys halys snake venom activa­ting enzyme. Functionally inactive forms of prothrombin (FIFPs) were determined using two activators in parallel – thromboplastin or prothrombin activator from Echis multisqumatis venom. Rats of both irradia­ted groups had a higher risk of intravascular clotting in comparison to both control groups. Statistically significant shortening of clotting time in the APTT test (24 ± 4 s vs. 33 ± 5 s) and increased fibrinogen concentration (4.2 ± 0.6 mg/ml vs. 3.2 ± 0.3 mg/ml) were detected. Both parameters were normalized on the 9th day after irradiation. However the platelet count was decreased (0.3∙10[[p]]6[[/p]] ± 0.05∙10[[p]]6[[/p]] 1/μl vs. 0.145∙10[[p]]6[[/p]] ± 0.04∙10[[p]]6[[/p]] 1/μl) due to the impaired megakaryocytic function. The level of PC was decreased after X-ray irradiation (70 ± 10%) and partly restored on the 9th day after irradiation (87 ± 10%). Administration of activated carbon (AC) inhibited the drop in the PC concentration after X-ray irradiation (86 ± 15%) and accelerated its restoration on the 9th day (103 ± 14%). The statistically significant accumulation of FIFPs was detected in blood plasma of irradia­ted rats at the 1st and 9th days after irradiation. No FIFPs were found in any irradiated rat treated with AC. Characterization of the hemostasis system of rats that were exposed to a semilethal dose of X-rays allowed us to select parameters that can be used for monitoring of ARS development. Apart of from basic coagulation tests (APTT) and the measurement of platelet aggregation, fibrinogen and protein C level we can recommend the determination of FIFPs as a useful tool for estimation of the hemostasis response after irradiation with X-rays. This test indicates the intravascular thrombin generation and can help predict thrombotic complication or disseminated intravascular coagulation. Determination of FIFPs in blood plasma of irradia­ted rats allowed us to study the enterosorption effect on the development of irradiation-induced changes. It was shown that enterosorption with AC prevented accumulation of FIFPs which appears to be a newly discovered anti-thrombotic effect of therapy with AC. ARS influenced hemostasis by inducing thrombin generation (indicated by FIFPs generation), low-grade inflammation (indicated by PC concentration decrease) and thrombocytopenia. Enterosorption with AC minimizes inflammation and pro-coagulant processes caused by a moderate dose of X-ray irradiation. Accumulation of FIFPs can be assumed to be one of the most sensitive markers of the blood coagulation response to X-ray irradiationРадіаційно-індукована коагулопатія (РІК) є однією з основних причин смерті під час гострої променевої хвороби (ГПХ). Метою цієї статті було охарактеризувати реакцію системи гемостазу на ГПХ помірного рівня на 1-шу і 9-ту добу після опромінення, виявити молекулярні маркери системи зсідання крові, які найбільше постраждали за ГПХ, та оцінити ефект ентеросорбції на розвиток індукованих опроміненням змін. Рівень агрегації тром­боцитів, активований частково тромбопластиновий час (АЧТЧ) і концентрацію фібриногену визначали стандартними методами. Рівень протеїну C (ПС) вимірювали за допомогою хромогенного субстрату S2366 (p-Glu-Pro-Arg-pNa) та ензиму-активатора з отрути Agkistrodon halys halys. Функціонально неактивні форми протромбіну (ФНФП) визначали, використовуючи паралельно два активатори – тромбопластин та активатор протромбіну з отрути Echis multisqumatis. Щури обох опромінених груп мали підвищений ризик внутрішньосудинного зсідання крові порівняно з обома контрольними групами. Виявлено статистично вірогідне скорочення часу зсідання крові в тесті АЧТЧ (24 ± 4 с порівняно з 33 ± 5 с) і підвищення концентрації фібриногену (4,2 ± 0,6 мг/мл порівняно з 3,2 ± 0,3 мг/мл). Обидва параметри нормалізувалися на 9-ту добу після радіаційного опромінення. Однак кількість тромбоцитів зменшувалася (0.3∙10[[p]]6[[/p]] ± 0.05∙10[[p]]6[[/p]] 1/мкл порівняно з 0.145∙10[[p]]6[[/p]] ± 0.04∙10[[p]]6[[/p]] 1/мкл) внаслідок порушення функції мегакаріоцитів. Рівень ПС знижувався після опромінення (70 ± 10%) і частково відновлювався на 9-ту добу (87 ± 10%). Введення щурам активованого вугілля (АВ) запобігало зниженню концентрації ПС після опромінення (86 ± 15%) і прискорювало її відновлення на 9-ту добу (103 ± 14%). Статистично вірогідне накопичення ФНФП було виявлено в плазмі крові опромінених щурів (група 1) на обох досліджуваних етапах. ФНФП не були виявлені у жодного з опромінених щурів, які отримували АВ (група 2). Характеристика системи гемостазу щурів, які піддавалися напівлетальній дозі опромінення, дозволила вибрати параметри, які можуть бути використані для моніторингу розвитку ГПХ. Крім основних коагуляційних тестів (АЧТЧ), вивчення агрега­ції тромбоцитів, рівня фібриногену та протеїна С, виявлення ФНФП може бути рекомендованим як дієвий інструмент для оцінки відповіді системи гемостазу на рентгенівське опромінення. Поява ФНФП свідчить про внутрішньосудинне утворення тромбіну і може вказувати на тромботичні ускладнення або дисеміноване внутрішньосудинне зсідання. Визначення ФНФП у плазмі крові опромінених щурів дозволило вивчити ефект ентеросорбції на розвиток змін, спричинених опроміненням. Показано, що ентеросорбція АВ перешкоджає накопиченню ФНФП. Антитромботичний ефект терапії АВ виявлено вперше. Також встановлено, що ГПХ спричинює активацію системи гемостазу, утворення тромбіну (виявлене за рахунок утворення ФНФП), незначне запалення (на що вказує зниження концентрації ПС) і тромбоцитопенію. Ентеросорбція АВ мінімізує запальні та прокоагулянті процеси, спричинені помірною дозою опромінення. Накопичення ФНФП можна вважати одним із найчутливіших маркерів відповіді системи зсідання крові на опромінення Доп.точки доступа: Chernyshenko, V. Snezhkova, E. Mazur, M. Chernyshenko, T. Platonova, T. Sydorenko, O. Lugovskoy, E. Nikolaev, V.