Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Царик В. В., Курченко А. І. Заглавие : Персоніфікований підхід до лікування хронічної спонтанної кропив’янки: сучасний погляд на проблему та випадок з практики Место публикации : Астма та алергія. - київ, 2019. - N 3. - С. 61-65 (Шифр АУ22/2019/3) MeSH-главная: КРАПИВНИЦА -- URTICARIA Аннотация: Незважаючи на вдосконалені клінічні рекомендації з діагностики та лікування хронічної спонтанної кропив’янки (ХСК), існують випадки резистентних до стандартної лінії терапії форм, при яких пацієнт потребує персоналізованого підходу до лікування. Діагностика та лікування хронічної кропив’янки потребують детального збору анамнезу захворювання пацієнта і ретельний фізикальний огляд, проведення всього набору рутинних лабораторних досліджень та застосування поетапного підходу до лікування. Патогенез ХСК не до кінця вивчений. Опасисті клітини, базофіли, гістамін та інші медіатори грають важливу ключову роль. «Спільний шлях» для спонтанної та індукованої кропив’янки - викид гістаміну та інших прозапальних медіаторів, що пояснює ефективність Н1-блокаторів як терапії першої лінії. Первинні причини викиду медіаторів не до кінця з’ясовані та, ймовірно, відрізняються. Метою лікування ХСК є досягнення значного поліпшення симптомів з уникненням або зменшенням побічних ефектів препаратів. В даній публікації наведено алгоритм діагностики та лікування ХСК, враховуючи персоніфікований підхід до лікування її рефрактерних форм. Описаний нами клінічний випадок демонструє персоніфікований підхід до лікування ХСК, діагностичний алгоритм пошуку при цьому може відхилятися від стандартного затвердженого алгоритму, якщо ефективність терапії першої лінії з використанням антигістамін- них препаратів не була досягнута. На сьогодні патогенез ХСК є не до кінця вивченим, а етапність в діагностиці та лікуванні потребує вдосконалення, можливо з більш широким використанням в клінічній практиці алерголога новітнього арсеналу імунобіологічних агентів на основі моноклональних антитілDespite improved clinical recommendations for the diagnosis and treatment of chronic spontaneous urticaria (CSU), there are cases of clinical forms with resistance to standard therapy, when the patient needs a personalized approach to treatment. Diagnosis and treatment of chronic urticaria requires taking a detailed medical history and a thorough physical examination, a complete set of routine laboratory tests, and a step-by-step approach to treatment. The pathogenesis of CSU has not been fully studied. Mast cells, basophils, histamine and other mediators play an important key role. A "common path" for spontaneous and induced urticaria is the release of histamine and other proinflammatory mediators, which explains the effectiveness of H1 blockers as first-line therapy. The primary causes of mediator release are not fully understood and probably do not differ. The aim of the treatment of CSU is to achieve a significant improvement in symptoms with the avoidance or reduction of drug side effects. This publication presents an algorithm for the diagnosis and treatment of CSU, taking into account a personalized approach to the treatment of its refractory forms. Our clinical case demonstrates a personalized approach to the treatment of CSU, and the diagnostic algorithm may deviate from the standard approved algorithm if the effectiveness of first-line therapy with antihistamines has not been achieved. Today, the pathogenesis of CSU is not fully understood, and the stages in diagnosis and treatment need improvement, including widespread use of biological therapy with monoclonal antibodies in clinical practice of allergists Доп.точки доступа: Курченко, А. І.