Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Прокопів О. В., Прикуда Н. М. Заглавие : Клінічна характеристика бактерійних ускладнень вітряної віспи у дітей Место публикации : Лікарська справа. Врачебное дело. - 2019. - № 1/2. - С. 121-125 (Шифр ЛУ2/2019/1/2) Примечания : Бібліогр. в кінці ст. MeSH-главная: ВЕТРЯНАЯ ОСПА -- CHICKENPOX ФЛЕГМОНА -- CELLULITIS ПНЕВМОНИЯ -- PNEUMONIA ДЕТИ -- CHILD Аннотация: У статті наведено дані про частоту розвитку та клінічний перебіг бактерійних ускладнень вітряної віспи у дітей віком від 2 міс до 18 років, які знаходилися на стаціонарному лікуванні у Львівській обласній інфекційній клінічній лікарні та в хірургічному відділенні міської дитячої клінічної лікарні упродовж 2000–2016 рр. Бактерійні ускладнення діагностовано у 136 хворих (27,2 % загальної кількості госпіталізованих дітей, хворих на вітряну віспу). Серед ускладнень вітряної віспи домінували ураження шкіри, підлеглих м’яких тканин і слизових оболонок (43,4 %): поверхневі (піодермія, бешиха, кон’юнктивіт, блефарит, гінгівостоматит), глибокі відмежовані (фурункул, абсцес), а також невідмежовані глибокі (флегмони) ураження різних ділянок тіла. Особливо тяжким перебігом характеризувалися флегмони, які розвинулися у 18,4 % дітей, з них 68 % при легких формах вітряної віспи. Найчастіше флегмони діагностували у дітей віком до 4 років. Перші їх клінічні симптоми (набряк і гіперемія з чіткими краями, різка болючість при пальпації) з’являлися на 3–10-ту добу хвороби. Ускладнення органів дихальної системи – пневмонію діагностували у 30,1 % хворих. Розвиток пневмонії спостерігали в основному при тяжких формах вітряної віспи. Пневмонія, як правило, розвивалася на 4–10-ту добу хвороби та супроводжувалася посиленням проявів загальноінтоксикаційного синдрому, появою ознак дихальної недостатності, кашлю. Спостерігали й інші бактерійні ускладнення вітряної віспи: гнійний отит (7,4 %), флегмонозний апендицит (5,1 %), лакунарний тонзиліт (4,4 %), пієлонефрит (3,7 %), шийний лімфаденіт (2,2 %), ерозивний гастродуоденіт (1,5 %), гнійний менінгіт (1,5 %), остеомієліт (0,7 %). При бактеріологічному дослідженні вмісту, отриманого під час хірургічних втручаннях з ділянок ураження у 26 (19,1 %) дітей, виділено патогенні та / або умовно-патогенні бактерії. Домінуючими етіологічними чинниками були S. pyogenes та S. aureusThe article presents data on the frequency of development and clinical course of bacterial complications of chickenpox in children aged from 2 months to 18 years, who were treated at inpatient department of Infectious Diseases Communal Clinical Hospital in Lviv and surgical department of Communal Municipal Children’s Clinical Hospital in 2000–2016. Bacterial complications were diagnosed in 136 patients (27.2 % out of total number of hospitalized children with chickenpox). Among the complications of chickenpox – lesions of the skin, underlying soft tissues and mucous membranes dominated (43.4 %): surface (pyoderma, erysipelas, conjunctivitis, blepharitis, gingival stomatitis), deep circumscribed (furuncle, abscess), as well as deep non-circumscribed (phlegmons) lesions of various body regions. Particularly severe flow was characterized by phlegmon, which developed in 18.4 % of children, 68% of them with mild forms of chickenpox. Most frequently, phlegmons were diagnosed in children under age 4 years. The first clinical symptoms (swelling and hyperemia with distinct margins, acute tenderness on palpation) appeared on the 3rd–10th day of the disease. Complication of respiratory organs – pneumonia, was diagnosed in 30.1 % of patients. The development of pneumonia was primarily observed in severe forms of chickenpox. Pneumonia, as a rule, developed on the 4th–10th day of the disease and was accompanied by intensification of the signs of intoxication syndrome, appearance of respiratory failure manifestations, cough. Other bacterial complications of chickenpox were also observed in patients: purulent otitis (7.4 % of patients), phlegmonous appendicitis (5.1 %), lacunar tonsillitis (4.4 %), pyelonephritis (3.7 %) cervical lymphadenitis (2.2 %), erosive gastroduodenitis (1.5 %), purulent meningitis (1.5 %), and osteomyelitis (0.7 %). On bacteriological examination of the content, obtained in surgical interventions from the lesion regions in 26 (19.1 %) children, pathogenic and conditionally pathogenic bacteria were isolated. Dominant etiological agents were S. pyogenes та S. aureus Доп.точки доступа: Прикуда, Н. М.