Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Тугаров Ю. Р., Яворський А. В., Думанець О. В., Кулянда О. І., Костишин М. І., Цибік О. Т. Заглавие : Спосіб хірургічного доступу для фіксації перелому головчастого підвищення плечевої кістки Место публикации : Ліки України. - 2019. - № 9/10. - С. 50-53 (Шифр ЛУ4/2019/9/10) Примечания : Бібліогр. в кінці ст. MeSH-главная: ЛОКТЕВОЙ СУСТАВ -- ELBOW JOINT ПЛЕЧЕВОЙ КОСТИ ГОЛОВКА -- HUMERAL HEAD ПЛЕЧЕВОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- HUMERAL FRACTURES ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ -- RECONSTRUCTIVE SURGICAL PROCEDURES АРТРОПЛАСТИКА -- ARTHROPLASTY ЛОКТЕВОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, ELBOW ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ -- FRACTURE FIXATION Аннотация: Велика кількість ускладнень після оперативного лікування переломів дистального епіметафіза плечової кістки при бездоганно проведеній техніці визначає необхідність нових підходів до тактики та вибору хірургічного доступу до ліктьового суглоба. Мета дослідження – розробка найоптимальнішого доступу до ліктьового суглоба для репозиції та фіксації переломів головчастого підвищення плечової кістки. Матеріали та методи. Проведено аналіз карт стаціонарного хворого: 98 пацієнтів (42 чоловіки, 56 жінок) з переломами дистального епіметафіза плечової кістки. З переднього доступу прооперовано 9 пацієнтів, із заднього – 47, з бокового – 38, з комбінованих доступів – 4. 15 % усіх пацієнтів потребували повторних реконструктивних оперативних втручань для усунення незадовільних результатів. Результати. Запропонований нами новий спосіб оперативного лікування уламкових внутрішньосуглобових переломів дистального епіметафіза правої плечової кістки за класифікацією міжнародної асоціації остеосинтезу (13С1, 13С2, 13С3) застосували у 7 пацієнтів. Отримано патент на корисну модель нового доступу до плечового суглоба No 134427 від 10.05.2019. Висновки. Запропонований нами доступ при лікуванні внутрішньосуглобових переломів дистального епіметафіза плечової кістки дозволяє зберегти точки прикріплення груп м’язів, мінімізувати ризики ушкоджень нервових та судинних структур, забезпечити скорочення термінів непрацездатності та хороші віддаленні результати Доп.точки доступа: Тугаров, Ю. Р. Яворський, А. В. Думанець, О. В. Кулянда, О. І. Костишин, М. І. Цибік, О. Т.