Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Барабаш О. С., Іванів Ю. А., Тумак І. М., Барабаш Я. Р. Заглавие : Вплив ремоделювання лівого шлуночка на поздовжню міокардіальну кінетику обох шлуночків серця у хворих з артеріальною гіпертензією і факторами серцево-судинного ризику Место публикации : Український кардіологічний журнал. - 2019. - № 3. - С. 27-34 (Шифр УУ11/2019/3) MeSH-главная: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES КИНЕТИКА -- KINETICS СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА РЕМОДЕЛИРОВАНИЕ -- VENTRICULAR REMODELING СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА ПРАВОГО ФУНКЦИЯ -- VENTRICULAR FUNCTION, RIGHT МЕЖЖЕЛУДОЧКОВАЯ ПЕРЕГОРОДКА -- VENTRICULAR SEPTUM УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ ДОППЛЕРОВСКАЯ ИМПУЛЬСНАЯ -- ULTRASONOGRAPHY, DOPPLER, PULSED Аннотация: Мета роботи – дослідити поздовжню кінетику міокарда лівого (ЛШ), правого (ПШ) шлуночків і міжшлуночкової перегородки (МШП) залежно від типу ремоделювання ЛШ у пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ) та додатковими факторами серцево-судинного ризику зі збереженою скоротливістю ЛШ, а також з’ясувати зв’язок змін показників ПШ у систолу і діастолу, оцінених шляхом тканинної імпульсно-хвильової допплерографії (ТІД), із відповідними показниками ЛШ і МШП. Матеріали і методи. У дослідження залучено 71 хворого з есенціальною АГ (68 % – чоловіки) зі збереженою фракцією викиду ЛШ. Медіана віку становила 54 роки. Серед обстежених переважали хворі з ожирінням І ступеня і змішаною дисліпідемією, у 29,6 % пацієнтів виявлено цукровий діабет 2-го типу, 33,8 % – були курцями. Залежно від типів ремоделювання ЛШ хворих розділили на 4 групи: нормальна геометрія (12,7 %); концентричне ремоделювання (47,9 %); концентрична гіпертрофія (35,2 %); ексцентрична гіпертрофія (4,2 %). Виконували ТІД ЛШ, ПШ і МШП, визначали систолічні та діастолічні ТІД-показники, для ПШ розраховували індекс ізоволюмічного міокардіального прискорення (IVA). Результати та обговорення. У досліджуваній групі наявність концентричної гіпертрофії ЛШ найбільш виражено негативно впливає на поздовжню міокардіальну кінетику ЛШ і МШП. Істотно зменшуються рання діастолічна швидкість Em і систолічна швидкість Sm для ЛШ і МШП, знижується пізня діастолічна швидкість Am для МШП, а також зростає відношення E/Em для ЛШ. Серед діастолічних ТІД-показників ПШ лише час сповільнення DTEm виявився істотно довшим при концентричному ремоделюванні й концентричній гіпертрофії ЛШ порівняно з групою нормальної геометрії. При зміні типу геометрії ЛШ від нормальної до ексцентричної гіпертрофії істотно знижується показник IVA, що вказує на погіршення поздовжньої міокардіальної систолічної функції ПШ. Виявлено кореляційну залежність між відповідними діастолічними і систолічними ТІД-показниками ПШ і МШП, що потенційно вказує на значення МШП у механізмі міжшлуночкової взаємодії і її вплив на функціональний стан ПШ. Засвідчено істотну залежність систолічних і діастолічних ТІД-показників ПШ від скоротливості ЛШ. Висновки. У пацієнтів з АГ у поєднанні з додатковими факторами серцево-судинного ризику тип ремоделювання ЛШ, а особливо концентрична гіпертрофія, негативно впливає на поздовжню міокардіальну кінетику не лише лівого, а й правого шлуночка. Показник IVA може бути чутливим діагностичним критерієм у виявленні ранніх міокардіальних розладів систолічної функції ПШ при зміні геометрії ЛШ у цієї категорії хворих. Показники поздовжньої міокардіальної кінетики ПШ тісно залежні від змін функціонального стану МШП, яка має провідне значення у формуванні міжшлуночкової взаємодії Доп.точки доступа: Барабаш, О. С. Іванів, Ю. А. Тумак, І. М. Барабаш, Я. Р.