Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Новосад О. І., Крячок І. А., Ульянченко К. О., Скрипець Т. В., Каднікова Т. В. Заглавие : Зміни в парадигмі лікування множинної мієломи (2003-2013). Власні результати Место публикации : Клінічна онкологія. - 2019. - Том 9, N 2. - С. 123-126 (Шифр КУ41/2019/9/2) Примечания : Бібліогр. наприкінці ст. Предметные рубрики: Бортезомиб MeSH-главная: МИЕЛОМА МНОЖЕСТВЕННАЯ -- MULTIPLE MYELOMA ПРОТИВООПУХОЛЕВОЙ КОМБИНИРОВАННОЙ ХИМИОТЕРАПИИ ПРОТОКОЛЫ -- ANTINEOPLASTIC COMBINED CHEMOTHERAPY PROTOCOLS ТАЛИДОМИД -- THALIDOMIDE ПРОТЕАСОМ ИНГИБИТОРЫ -- PROTEASOME INHIBITORS ВЫЖИВАЕМОСТИ АНАЛИЗ -- SURVIVAL ANALYSIS Аннотация: Варіанти та результати лікування пацієнтів із множинною мієломою (ММ) набули суттєвих змін за останні 10 років. Вибір лікування пацієнтів різних вікових груп вимагає ретельного врахування балансу між максимальною ефективністю та забезпеченням прийнятної переносимості. Мета. Основною кінцевою точкою даного дослідження було проведення порівняльного аналізу безрецидивної (БРВ) та загальної виживаності (ЗВ) у первинних хворих на ММ, які отримували поліхіміотерапевтичне лікування або лікування із застосуванням імуномодулюючих препаратів або інгібіторів протеасом. Матеріали та методи. Проаналізовано дані 100 пацієнтів зі вперше встановленим діагнозом ММ (медіана: 63, діапазон: 34–80 років; чоловіки: 63, жінки: 37), які отримували лікування в Національному інституті раку в період з січня 2006 по січень 2018 р. Пацієнтів розподілено на групи залежно від схеми лікування: 19% (19/100) пацієнтів отримали терапію за схемами М2, МР або DAV (група 1), 46% (46/100) — на основі талідоміду (група 2) та 35% (35/100) — схеми на основі бортезомібу (група 3). Хромосомні порушення [t(4:14), del13 та del17p13] оцінено у 28% пацієнтів. Проведено аналіз показників БРВ та ЗВ залежно від схеми лікування, кількості препаратів у схемі, віку хворих та цитогенетичних порушень. Результати. Загальний рівень відповіді на терапію 1-ї лінії становив 70% (повна відповідь, дуже добра часткова відповідь, часткова відповідь). Період спостереження становив 129 міс (діапазон 2–129 міс). За даний період зафіксовано рецидиви у 39% хворих протягом періоду спостереження після терапії 1-ї лінії. 61,1 проти 47,8 проти 17,1% випадків рецидиву діагностовано у групі 1 проти групи 2 проти групи 3 відповідно (р0,05). Трирічний показник БРВ для групи 1 становив 18 проти 30% у групі 3 та 20 проти 30% для групи 2 проти групи 3 відповідно (р Доп.точки доступа: Новосад, О. І. Крячок, І. А. Ульянченко, К. О. Скрипець, Т. В. Каднікова, Т. В.