Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Галушко О. А., Мамчин В. І., Донець В. В., Чайка М. А. Заглавие : Особливості анестезіологічного забезпечення лапароскопічних операцій при гострому холециститі Место публикации : Медицина невідкладних станів. - Київ, 2019. - N 5. - С. 62-66 (Шифр МУ104/2019/5) Примечания : Бібліогр. наприкінці ст. MeSH-главная: ХОЛЕЦИСТИТ ОСТРЫЙ -- CHOLECYSTITIS, ACUTE ХОЛЕЦИСТЭКТОМИЯ ЛАПАРОСКОПИЧЕСКАЯ -- CHOLECYSTECTOMY, LAPAROSCOPIC АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ -- ANESTHESIA, GENERAL ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- PAIN, POSTOPERATIVE Аннотация: Після лапароскопічних холецистектомій (ЛХЕ) при гострому холециститі (ГХ) часто виникають післяопераційна нудота і блювання (ПОНБ), седація, дегідратація, післяопераційний біль. Мета: визначити оптимальний метод анестезіологічного забезпечення при ЛХЕ з приводу ГХ. Матеріали та методи. У дослідження залучено 339 хворих, прооперованих з приводу ГХ у КЗ КОР «Київська обласна клінічна лікарня» за період 2013–2017 роки. Хворі були розподілені на 3 групи відпoвіднo дo схеми анестезіологічного зaбeзпeчeння. У 1-й групі (n = 112) проводилась анестезія без використання опіоїдів (дексмедетомідин, лідокаїн, пропофол) та штучної вентиляції легень (ШВЛ). Друга група (n = 117): прoпoфoл з фентанілом та ШВЛ. У 3-й групі (n = 110) прoвoдився наркоз ceвoфлурaнoм у комбінації з фентанілом та ШВЛ. У післяопераційному періоді всі хворі отримували перорально парацетамол 500 мг (до 4 разів на добу), декскетопрофену трометамол 25 мг (до 3 разів на добу), а при неефективності знеболювання (оцінка за ВАШ понад 4 бали): у 1-й групі — трамадол 100 мг, у 2-й і 3-й групах — морфін 5–10 мг внутрішньом’язово. Результати. В 1-й групі на початку операції показники частоти серцевих скорочень і середні значення артеріального тиску після індукції, при інтубації на 3, 5 та 7-й хвилинах пневмоперитонеуму були значно вищими, ніж у інших групах (p 0,05). Лише один пацієнт 1-ї групи вимагав ондансетрону для лікування ПОНБ проти 8 та 6 хворих 2-ї і 3-ї груп відповідно (р 0,05). Оцінки післяопераційного болю у пацієнтів різних груп були ідентичними і не мали статистичної різниці (p 0,05). Висновки. Для анестезіологічного забезпечення ЛХЕ з приводу ГХ може бути використана будь-яка із запропонованих методик. При використанні безопіоїдної анестезії в інтраопераційному періоді частіше реєструвалися гіпертензивні реакції і тахікардія, проте в післяопераційному періоді були нижчими показник використання анальгетиків порятунку та частота розвитку ПОНБ. Таким чином, безопіоїдна анестезія при ЛХЕ найбільш показана пацієнтам з ризиками розвитку ПОНБ та опійною наркоманією в анамнезі Доп.точки доступа: Галушко, О. А. Мамчин, В. І. Донець, В. В. Чайка, М. А.