Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Мартолінець Н. В. Заглавие : Раннє ентеральне харчування з розширеним білково-калорійним забезпеченням у комплексі інтенсивної терапії пацієнтів з тяжкою політравмою як засіб профілактики поліорганної недостатності Место публикации : Медицина невідкладних станів. - Київ, 2019. - N 7. - С. 26-32 (Шифр МУ104/2019/7) Примечания : Бібліогр. наприкінці ст. MeSH-главная: ТРАВМА МНОЖЕСТВЕННАЯ -- MULTIPLE TRAUMA МУЛЬТИОРГАННАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- MULTIPLE ORGAN FAILURE ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE ПИТАНИЕ ЭНТЕРАЛЬНОЕ -- ENTERAL NUTRITION Аннотация: Необхідність ідентифікувати, лікувати, запобігати тяжким порушенням нутритивного балансу у пацієнтів з політравмою залишається одним з основних компонентів інтенсивної терапії. Правильний вибір часу та методу нутритивної терапії, складу та енергетичної цінності харчових сумішей покликаний сприяти зниженню частоти важко коригованих ускладнень, в тому числі синдрому поліорганної недостатності. Мета: оцінити ефективність раннього ентерального харчування з розширеним білково-калорійним забезпеченням згідно з протоколом Enhanced Protein-Energy Provision via the Enteral Route Feeding Protocol in Critically III Patients (PEP uP) у комплексі інтенсивної терапії пацієнтів з тяжкою політравмою. Матеріали та методи. Обстежено 40 хворих із тяжкою політравмою, доставлених у відділення анестезії та інтенсивної терапії (ВАІТ) в середньому через 0,5 години після травми. Середній вік постраждалих — 41,9 ± 2,4 року. Основна група (група А) — 15 пацієнтів, яким проводилась нутритивна терапія згідно з протоколом PEP uP. Групу порівняння (група Б) становили 25 хворих, у яких нутритивна підтримка проводилася відповідно до європейських рекомендацій з клінічного харчування пацієнтів у ВАІТ із застосуванням стандартних полімерних сумішей. З метою оцінки ризику поліорганної недостатності застосовували шкалу Sequential Organ Failure Assessment (SOFA) при надходженні, на 2-гу, 3-тю та 5-ту добу лікування. Визначали в динаміці рівень загального білка та альбуміну сироватки крові. Результати. Тяжкість органної дисфункції за шкалою SOFA в обох групах при госпіталізації була однорідною. В групі Б з 2-ї доби відзначено розвиток стійкої гіпопротеїнемії, чого в групі А не спостерігалось. На 5-ту добу лікування в групі А виявлено вірогідно вищий рівень альбуміну, ніж у групі Б. На 3-тю добу лікування у групі Б зросла частка пацієнтів з проявами ушкодження нирок: 31,8 % — 0 балів, 54,5 % — 1 бал, 13,7 % — 2 бали за шкалою SOFA. В групі А оцінки у 2 бали за шкалою SOFA не спостерігалось, 84,6 % мали 1 бал, 15,4 % — 0 балів. Протягом перших трьох діб відзначено зменшення проявів ушкодження легенів в обох групах. Вплив ранньої нутритивної підтримки на динаміку індексу оксигенації залишається, на нашу думку, невизначеним. Висновки. Досягнуто скорочення терміну перебування пацієнтів з тяжкою політравмою у ВАІТ в середньому на 3 доби (у групі А — 16,9 ± 1,4 доби, в групі Б — 19,9 ± 1,2 доби). Перші 3–5 діб інтенсивної терапії з використанням протоколу PEP uP дозволяють знизити ризики розвитку поліорганної недостатності, що випливає з нижчого на даний термін сумарного бала за шкалою SOFA в групі А (1–4 бали) порівняно з групою Б (4–7 балів). Нутритивна терапія методом раннього ентерального харчування з розширеним білково-калорійним забезпеченням дозволяє покращити адекватність покриття білково-енергетичних потреб у пацієнтів в гострому періоді політравми, що може позитивно впливати на зменшення частоти розвитку ускладнень та тривалість перебування пацієнтів у ВАІТ