Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Лизогуб М. В., Котульський І. В., Лизогуб К. І., Москаленко Н. О., Піщик В. М. Заглавие : Вибір анестезії у випадку операцій на поперековому відділі хребта в положенні пацієнта на животі Место публикации : Ортопедия, травматология и протезирование. - 2019. - N 4. - С. 37-41 (Шифр ОУ4/2019/4) Примечания : Бібліогр. наприкінці ст. MeSH-главная: ПОЗВОНОЧНИКА БОЛЕЗНИ -- SPINAL DISEASES ПОЯСНИЧНЫЕ ПОЗВОНКИ -- LUMBAR VERTEBRAE ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ORTHOPEDIC PROCEDURES ТЕЛА ПОЛОЖЕНИЕ НА ЖИВОТЕ -- PRONE POSITION АНЕСТЕЗИЯ СПИННОМОЗГОВАЯ -- ANESTHESIA, SPINAL АНЕСТЕЗИЯ ВНУТРИВЕННАЯ -- ANESTHESIA, INTRAVENOUS ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE Аннотация: Операції на поперековому відділі хребта виконують в умовах загальної або спінальної анестезії (СА). Критеріїв вибору анестезії для цього типу втручання не існує. Мета: обґрунтувати вибір анестезії для операцій на поперековому відділі хребта в положенні пацієнта на животі. Методи: проспективно обстежено 254 пацієнти ASA I–II у віці від 18 до 70 років із дегенеративними захворюваннями хребта. Пацієнти групи СА (n = 144) прооперовані в умовах СА, групи ТВА (n = 110) — тотальної внутрішньовенної анестезії. Оцінювали гемодинаміку, крововтрату, внутрішньоочний тиск (ВОТ) у положенні на спині перед операцією та після неї відразу після повороту на спину. Група порівняння — 20 здорових добровольців, яким вимірювали ВОТ у положенні на спині до та після лежання на животі протягом 90 хв. Результати: унаслідок повороту на живіт у неанестезованих пацієнтів знижувався ударний об’єм у середньому на 17,4 %, загальний периферичний судинний опір збільшувався в середньому на 25,5 %. Порівняння цих показників з інтраопераційною необхідністю симпатоміметиків дало змогу розробити математичну модель прогностичного індексу нестабільності гемодинаміки (ПІНГ). У разі ПІНГ ≥ 0,5 був високий ризик нестабільності гемодинаміки за умов СА. Крововтрата на фоні керованої гіпотензії з підтримкою середнього артеріального тиску на рівні 60–80 мм рт. ст. між групами СА і ТВА не відрізнялася. Час операції був значуще більшим у групі ТВА. ВОТ підвищувався в положенні на животі у всіх обстежених, істотно — у пацієнтів на фоні ТВА на стороні повороту голови. Зміни ВОТ у пацієнтів групи СА не відрізнялися від добровольців. Висновки: перед хірургічним втручанням у положенні на животі доцільно досліджувати гемодинамічні постуральні реакції. У разі ПІНГ ≥ 0,5 слід вибирати більш керовану загальну анестезію. Вид анестезії не впливає на інтраопераційну крововтрату за умов використання керованої гіпотензії. У пацієнтів у положенні на животі підвищується ВОТ Доп.точки доступа: Лизогуб, М. В. Котульський, І. В. Лизогуб, К. І. Москаленко, Н. О. Піщик, В. М.