Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Лизогуб М. В., Георгіянц М. А., Лизогуб К. І. Заглавие : Вплив премедикації й знеболювання на стан тривоги і післяопераційної когнітивної функції при операціях на поперековому відділі хребта Место публикации : Медицина невідкладних станів. - Київ, 2019. - N 8. - С. 106-109 (Шифр МУ104/2019/8) Примечания : Бібліогр. наприкінці ст. MeSH-главная: ПОЗВОНОЧНИКА БОЛЕЗНИ -- SPINAL DISEASES ПОЯСНИЧНЫЕ ПОЗВОНКИ -- LUMBAR VERTEBRAE АНЕСТЕЗИЯ -- ANESTHESIA ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЕ -- ANXIETY КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE ПРЕМЕДИКАЦИЯ АНЕСТЕЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- PREANESTHETIC MEDICATION АНАЛГЕЗИЯ -- ANALGESIA Аннотация: Операції на поперековому відділі хребта можуть виконуватися як в умовах загальної (ЗА), так і спінальної анестезії (СА) та з різним режимом періопераційного знеболювання. Вплив цих двох факторів на емоційний і когнітивний стан пацієнтів залишається невизначеним. Мета дослідження: оцінити вплив премедикації та анестезії на передопераційну тривогу та післяопераційну когнітивну функцію при операціях на хребті. Матеріали та методи. Дослідження проведене на 254 пацієнтах віком 18–70 років, ASA I–II, яким виконувались планові оперативні втручання на поперековому відділі хребта. Пацієнти отримували спінальну або загальну внутрішньовенну анестезію та стандартне знеболювання (СЗ) або періопераційну мультимодальну аналгезію (ММА). СЗ включало парацетамол 1 г тричі на добу та морфін за необхідності та премедикацію феназепамом 0,5 мг. Пацієнти з ММА отримували додатково прегабалін 75 мг per os напередодні та у перші 3 доби післяопераційного періоду та парекоксиб 40 мг двічі на добу. Для оцінки тривоги використовували шкалу APAIS-A (Amsterdam Preoperative Anxiety and Information Scale частина Anxiety) та для оцінки когнітивних функцій — тест зв’язування чисел (ТЗЧ). Результати. Премедикація феназепамом та прегабаліном однаково впливала на рівень тривожності. Вірогідних відмінностей за APAIS-A не знайдено у пацієнтів жодної групи. ТЗЧ перед операцією вірогідно не відрізнявся між групами. На 3-тю добу після операції час за ТЗЧ у пацієнтів обох груп, які отримували СЗ та премедикацію феназепамом, був більшим за передопераційний рівень (у групі СА-СЗ — 87,3 ± 27,2 с проти 63,1 ± 16,3 с, р  0,05; у групі ЗА-СЗ — 92,1 ± 25,1 с проти 61,1 ± 18,5 с, р  0,05), а також більшим за аналогічні показники пацієнтів відповідних підгруп ММА (87,3 ± 27,2 с проти 57,4 ± 23,8 с, р  0,05, у групах спінальної анестезії та 92,1 ± 25,1 с проти 61,8 ± 19,8 с, р  0,05, у групах тотальної внутрішньовенної анестезії). Висновки. Введення у склад ММА прегабаліну забезпечує не тільки знеболюючий, але й протитривожний ефект, співставний з таким у бензодіазепінів. На відміну від прегабаліну, феназепам викликає зниження уваги та концентрації (до 3-ї доби). Режим премедикації та знеболювання, а не метод анестезії впливає на розвиток когнітивних змін у післяопераційному періоді Доп.точки доступа: Георгіянц, М. А. Лизогуб, К. І.