Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Науменко Л. Ю., Костриця К. Ю., Маметьєв А. О. Заглавие : Особливості консервативного лікування хворих з післятравматичними контрактурами міжфалангових суглобів пальців кисті Место публикации : Травма. - Донецк, 2020. - Том 21, N 2. - С. 52-60 (Шифр ТУ3/2020/21/2) Примечания : Библиогр. в конце ст. MeSH-главная: КОНТРАКТУРА -- CONTRACTURE ПЯСТНО-ФАЛАНГОВЫЙ СУСТАВ -- METACARPOPHALANGEAL JOINT ШИНЫ -- SPLINTS РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION Аннотация: У структурі ускладнень після травми пальців контрактури міжфалангових суглобів (МФС) займають ключове місце і становлять від 25 до 38 %. Мета роботи: покращити результати лікування хворих з післятравматичними контрактурами МФС пальців кисті шляхом оптимізації ранньої функціональної мобілізації. Матеріали та методи. Проведено аналіз результатів консервативного лікування післятравматичних фіксаційних контрактур МФС пальців кисті 60 пацієнтів. Хворі були розподілені на дві клінічні групи: до першої групи (29 пацієнтів) увійшли хворі з ізольованими контрактурами МФС пальця, до другої (31 особа) — з множинними контрактурами суглобів пальців кисті. Динамічне спостереження за хворими проводилось на 5-ту — 7-му добу, через 3 місяці та 1 рік після лікування із застосуванням бальної системи оцінки функціонального стану кисті та шкали QuickDASH. Результати. Запропоновані два види клініко-реабілітаційних програм консервативного лікування. Згідно з першою програмою, реабілітаційні заходи ґрунтувались на ранньому проведенні дозованої функціональної мобілізації, подоланні набряку з використанням медикаментозної терапії та тейпування, мінімального обсягу фізіотерапевтичного лікування протягом 10–14 діб. Друга програма передбачала інтенсивне відновне лікування з використанням динамічних шин, заходів консервативної мобілізації капсульно-зв’язкового апарату, які включали ін’єкції хондропротекторних препаратів, апаратної фізіотерапії, тепловодолікування, кінезитерапії та психологічної корекції. Згідно зі шкалами бальної оцінки і QuickDASH, вже на 5-ту — 7-му добу після початку лікування починає зменшуватися функціональний дефіцит у всіх обстежених, а через 3 міс. показник зменшується більше ніж удвічі (р 0,001) у всіх групах і підгрупах дослідження. Порівнюючи результати лікування через 1 рік у І і ІІ групах, можна констатувати більшу кількість позитивних результатів у групі ізольованих контрактур — 52,4 % легких порушень проти 29,2 % в групі множинних (р Доп.точки доступа: Костриця, К. Ю. Маметьєв, А. О.