Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Налескина Л. А. Заглавие : Современное развитие направления - цитологическая реактивность больного онкологического профиля Место публикации : Клінічна онкологія. - 2019. - Том 9, N 4. - С. 209-217 (Шифр КУ41/2019/9/4) Примечания : Библиогр. в конце ст. MeSH-главная: НОВООБРАЗОВАНИЯ -- NEOPLASMS ЦИТОГЕНЕТИКА -- CYTOGENETICS ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY ЭПИТЕЛИЙ -- EPITHELIUM ЩЕКИ -- CHEEK ЛИМФОЦИТЫ -- LYMPHOCYTES МИКРОЯДРА ХРОМОСОМА-ДЕФЕКТНЫЕ -- MICRONUCLEI, CHROMOSOME-DEFECTIVE ДНК МЕТИЛИРОВАНИЕ -- DNA METHYLATION МИКРО-РНК -- MICRORNAS ВОСПАЛЕНИЕ -- INFLAMMATION Аннотация: В обзоре проанализированы данные литературы о существующих в настоящее время подходах к оценке реакции организма на опухолевый процесс на уровне соматических немалигнизированных клеток. Несмотря на различный дизайн, целью всех исследований является поиск простых неинвазивных и в то же время информативных маркеров, которые можно было бы использовать в качестве предикторов рака, для дифференциальной диагностики новообразований, прогнозирования опухолевого процесса, разработки мер профилактики, оценки эффективности лечения, а также определения чувствительности опухоли к химио- и лучевой терапии. Четко прослеживаются три основные направления исследований цитологической реактивности больного онкологического профиля. Золотым стандартом остается классический подход, позволяющий в буккальном эпителии или лимфоцитах периферической крови оценить цитогенетические, цитотоксические эффекты на основании данных, полученных при исследовании аберраций хромосом, микроядер, с недавнего времени — ДНК комет. В связи с имеющимися доказательствами того, что ключевым фактором, определяющим исход злокачественного процесса, является воспаление, широко развивается второе направление цитологической реактивности больного онкологического профиля — поиски маркеров системного воспалительного ответа на основании индексов, рассчитанных по соотношению форменных элементов крови. С недавнего времени получило развитие третье направление этой проблемы — эпигенетическое, которое заключается в изучении маркеров метилирования ДНК соматических немалигнизированных клеток больных со злокачественными новообразованиями различного генеза, в частности лимфоцитов периферической крови, а также микроРНК, ассоциированных с опухолевым ростом, для дальнейшего внедрения в клиническую практику. Имеющиеся результаты по всем трем направлениям исследований дают надежду на успешное решение в ближайшей перспективе актуальных проблем онкологииВ огляді проаналізовані дані літератури щодо підходів до оцінки реакції організму на пухлинний процес на рівні соматичних немалігнізованих клітин, які існують на сьогодні. Незважаючи на різний дизайн, метою всіх досліджень є пошук простих, неінвазивних і водночас інформативних маркерів, які можна було б використовувати в якості предикторів раку, для диференційної діагностики новоутворень, прогнозування пухлинного процесу, розробки заходів профілактики, оцінки ефективності лікування, а також визначення чутливості пухлини до хіміо- і променевої терапії. Чітко простежуються три основні напрямки досліджень цитологічної реактивності хворого онкологічного профілю. Золотим стандартом залишається класичний підхід, що дозволяє в букальному епітелії або лімфоцитах периферичної крові оцінити цитогенетичні, цитотоксичні ефекти на підставі даних, отриманих під час дослідження аберацій хромосом, мікроядер, віднедавна — ДНК-комет. У зв’язку з наявними доказами того, що ключовим фактором, який визначає результат злоякісного процесу, є запалення, широко розвивається другий напрямок цитологічної реактивності хворого онкологічного профілю — пошуки маркерів системної запальної відповіді на підставі індексів, розрахованих за співвідношенням формених елементів крові. Віднедавна набув розвитку третій напрямок цієї проблеми — епігенетичний, який полягає у вивченні маркерів метилування ДНК соматичних немалігнізованих клітин хворих зі злоякісними новоутвореннями різного генезу, зокрема лімфоцитів периферичної крові, а також мікроРНК, асоційованих з пухлинним ростом, для подальшого впровадження в клінічну практику. Наявні результати за всіма трьома напрямками досліджень дають надію на успішне вирішення в найближчій перспективі актуальних проблем онкології