Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Прудніков Ю. В., Клімовицький В. Г., Бондаренко С. Є. Заглавие : Ретроспективне порівняльне дослідження хірургічного лікування пацієнтів із переломами задньої стінки кульшової западини Место публикации : Ортопедия, травматология и протезирование. - 2020. - N 2. - С. 24-32 (Шифр ОУ4/2020/2) Примечания : Бібліогр. наприкінці ст. MeSH-главная: ВЕРТЛУЖНАЯ ВПАДИНА -- ACETABULUM ПЕРЕЛОМЫ КОСТИ -- FRACTURES, BONE ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ВНУТРЕННЯЯ -- FRACTURE FIXATION, INTERNAL ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME Аннотация: Розроблення нових малоінвазивних і малотравматичних доступів для лікування переломів стінок кульшової западини є пріоритетним напрямом сучасної ортопедії. Мета: порівняти результати хірургічного лікування пацієнтів із переломами задньої стінки кульшової западини за умов використання доступу Кохера–Лангенбека і розробленого малотравматичного доступу. Методи: проведено ретроспективне порівняльне дослідження результатів лікування 72 хворих із переломами задньої стінки кульшової западини. До контрольної групи увійшли 38 осіб, яких оперували традиційним способом із використанням доступу Кохера–Лангенбека, в основну — 34 пацієнти, у яких застосований розроблений малоінвазивний доступ. Комплексне оцінювання результатів лікування включало аналіз біоелектричної активності м’язів (метод електроміографії), периферичного кровообігу (реовазографія), функціонального стану кульшового суглоба пацієнта за шкалою Harris через 8 і 12 міс., кількості післяопераційних ускладнень через рік після хірургічного втручання. Результати: використання запропонованого малоінвазивного доступу меншою мірою порушує функціональну активність м’язів тазового пояса, а саме — великого сідничного та прямої порції чотириголового м’яза стегна, ніж традиційний спосіб із використанням доступу Кохера–Лангенбека через рік після операції. За даними реовазографії виявлено тенденцію до швидшого відновлення периферичного кровообігу в пацієнтів основної групи порівняно з контрольною. Функціональний стан кульшового суглоба за шкалою Harris через рік після операції становив у середньому в основній групі (86,6 ± 15,9) балу проти (65,2 ± 20,4) у контрольній, а кількість ускладнень — 50 % проти 71 % відповідно. Висновки: отримані результати дають змогу рекомендувати розроблений малоінвазивний доступ лікування ушкоджень задньої стінки кульшової западини до широкого використання Доп.точки доступа: Клімовицький, В. Г. Бондаренко, С. Є.