Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Синяченко О. В., Палій М. І., Думанський Ю. В., Єрмолаєва М. В., Столярова О. Ю. Заглавие : Гормональні маркери раку передміхурової залози й лікування хворих Место публикации : Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 6. - С. 61-66 (Шифр МУ65/2020/16/6) Примечания : Бібліогр. в кінці ст. MeSH-главная: ПРЕДСТАТЕЛЬНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PROSTATIC NEOPLASMS БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS ПРОТИВООПУХОЛЕВЫЕ СРЕДСТВА ГОРМОНАЛЬНЫЕ -- ANTINEOPLASTIC AGENTS, HORMONAL Аннотация: У структурі онкологічної патології у чоловіків рак передміхурової залози (РПЗ) посідає лідируючі позиції, при цьому є другою за частотою причиною смерті у випадках злоякісних новоутворень. Захворюваність і смертність від РПЗ, який належить до гормонозалежних пухлин, у всьому світі щорічно збільшуються. Серед біомаркерів пухлинного процесу при РПЗ обговорюються такі статеві й гонадотропні гормони, як тестостерон (TS) і лютеїнізуючий гормон (лютропін, LТ). Частково сказане стосується функціонального аналогу інсуліну — білкового інсуліноподібного фактора росту 1 (ISF). Мета дослідження: оцінити клініко-прогностичну значущість гормональних пухлинних маркерів (TS, LT, ISF) у крові хворих на РПЗ. Матеріали та методи. Під спостереженням перебували 195 чоловіків з РПЗ віком від 52 до 82 років. Критеріями виключення були хворі з патологічним процесом менше за другу стадію. Тривалість з моменту діагностики захворювання становила від 5 місяців до 17 років. Аденокарциному діагностовано у 94 % від числа обстежених хворих, метастази в лімфатичних вузлах виявлено в 39 % випадків, у віддалених органах — у 19 %, у скелеті — у 28 %. Рівні в сироватці крові TS і LT вивчали методом імунохімічного аналізу, а вміст ISF — імуноферментного аналізу. Результати. Збільшення рівня таких гормональних маркерів РПЗ, як TS і ISF, спостерігається в крові відповідно в 46 і 100 % від числа хворих, залежить від характеру перебігу пухлинного процесу і його метастазування. П’ятирічна виживаність хворих на РПЗ залежить від вихідного рівня критерію Глісона, методики проведеної променевої терапії та паралельного призначення антиандрогенної гормональної терапії. У процесі проведених лікувальних заходів вірогідно зменшується вміст у крові гормональних маркерів пухлинного процесу (TS, LT, ISF), що визначається початковим характером перебігу захворювання. Висновки. Вивчені гормональні біомаркери РПЗ беруть участь в патогенетичних побудовах захворювання і мають діагностичну та прогностичну значущість в процесі проведення лікувальних заходів Доп.точки доступа: Синяченко, О. В. Палій, М. І. Думанський, Ю. В. Єрмолаєва, М. В. Столярова, О. Ю.