Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Бурлака А. П., Ганусевич І. І., Мотузюк І. М., Сидорчук О. І., Вірко С. В., Чернобай В. А. Заглавие : Молекулярний механізм формування мамографічної щільності тканини молочної залози Место публикации : Клінічна онкологія. - 2020. - Том 10, N 1/2. - С. 83-88 (Шифр КУ41/2020/10/1/2) Примечания : Бібліогр. наприкінці ст. MeSH-главная: МОЛОЧНАЯ ЖЕЛЕЗА -- BREAST МАММОГРАФИЯ -- MAMMOGRAPHY ОКИСЛИТЕЛЬНО-ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ РЕАКЦИИ -- OXIDATION-REDUCTION Аннотация: Мамографічна щільність тканини (МЩТ) — це ступінь розповсюдження радіощільної фіброгландулярної тканини у молочній залозі (МЗ). Мамограма демонструє наявність двох складових компонентів y МЗ — фіброгландулярної та жирової тканини, які мають різний коефіцієнт послаблення рентгенівських променів. Щільність тканини МЗ може бути фактором ризику розвитку раку МЗ. Мета дослідження. Виявити зміни у редокс-стані тканини МЗ хворих у пре- та постменопаузальному віці, у яких реєструється МЩТ та ожиріння. Матеріали і методи дослідження. Дослідження проведені на біопсійному матеріалі 46 хворих пре- (1-ша група) та постменопаузального віку (2-га група) з ожирінням. Мамограми сканували, після чого у програмі ArchiCAD Graphisoft 14 підраховували площу щільної ділянки та класифікували за системою B1-RADS відповідно до відсотка мамографічної щільності (МЩ). За результатами наших досліджень та досліджень інших авторів, у хворих із МЩТ грудей 75% ризик виникнення раку МЗ у 4-6 разів вищий, ніж у жінок з низькою або відсутньою МЩТ МЗ. У жінок як в період пременопаузи, так і постменопаузи рівні генерування супероксидних радикалів у МЗ з МЩ значно зростають порівняно з контролем. Індекс маси тіла обернено корелює з МЩ, оскільки більша маса тіла пов’язана з більшою площею нещільної тканини мамограми, що відображає більшу кількість жирової тканини у МЗ. У хворих з МЩ МЗ у пре- та постменопаузальному віці рівні 8-охо-dG у сечі є вищими від контрольних значень та визначаються в межах 1,89–2,15 нмоль/кг маси тіла та 2,58–3,0 нмоль/кг маси тіла відповідно. Крім того, рівні 8-охоdG у хворих у постменопаузальному віці були вищими, порівняно з пацієнтами в період пременопаузи. Виявлено достовірну асоційованість високих рівнів активності матриксної металопротеїнази-2 з високою МЩ. У групі пацієнток, МЩ яких становила 38±7,7%, рівні активності матриксної металопротеїнази-2 в тканині МЗ в 1,9 раза перевищують такі в групі хворих, МЩ яких становила 20±18,3%. Висновки. Отримані нами результати дозволяють припустити, що утворення МЩТ у МЗ можуть спричиняти ендогенні процеси, які призводять до пошкодження ДНК та посилення проліферації клітин. До них слід віднести всі редокс-залежні процеси, які протікають у мітохондріях та імунних клітинах, при функціонуванні яких можуть генеруватися супероксидні радикали, зростати активність клітин з NO-синтазною активністю, утворюватися продукти перекисного окиснення ліпідів та білків, активуватися редокс-залежні процеси деградації позаклітинного матриксу (активація матриксної металопротеїнази), зростати метаболізм гормонів через цитохром P450, наприклад CYP 1A2, який метаболізує естрадіол до 2-гідрокси- та 4-гідрокси-метаболітів, останній з яких є естрогенним і канцерогенним. Катехолестрогени можуть спричиняти канцерогенез, стаючи джерелом реактивних форм кисню та вступаючи в окислювально-відновний цикл (тобто повторні цикли окислення та відновлення з утворенням 3, 4-семихінонів та 3, 4-хінонів, які відрізняються високою реакційною здатністю, можуть зв’язуватися з ДНК та створювати депуринуючі аддукти, які індукують мутації генів і можуть призвести до фіброзного ремоделювання жирової тканини та ініціації проліферації Доп.точки доступа: Бурлака, А. П. Ганусевич, І. І. Мотузюк, І. М. Сидорчук, О. І. Вірко, С. В. Чернобай, В. А.