Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Хмизов С. О., Гриценко А. В., Карпінський М. Ю., Карпінська О. Д., Суббота І. А. Заглавие : Експериментальне обгрунтування компонування апаратів зовнішньої фіксації у разі подовження гомілок у дітей Место публикации : Ортопедия, травматология и протезирование. - 2020. - N 3. - С. 5-10 (Шифр ОУ4/2020/3) Примечания : Бібліогр. наприкінці ст. MeSH-главная: КОНЕЧНОСТЕЙ НИЖНИХ НЕРАВНАЯ ДЛИНА -- LEG LENGTH INEQUALITY КОСТИ УДЛИНЕНИЕ -- BONE LENGTHENING ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ФИКСИРУЮЩИЕ УСТРОЙСТВА ВНУТРЕННИЕ -- INTERNAL FIXATORS ДЕТИ -- CHILD Аннотация: Ахондроплазія — генетично обумовлена хвороба, яка супроводжується порушенням росту скелета і кінцівок у довжину. Подовження проводять одночасно на симетричних сегментах, починаючи з гомілок. При цьому визначено значну кількість ускладнень, найбільш важкі — поява вторинних деформацій сегмента під час дистракції.Мета: в експерименті на фізичних моделях визначити стабілізувальні можливості апаратів зовнішньої фіксації (АЗФ) різного компонування. Методи: використані фізичні моделі пластикових великогомілкових кісток (ВГК), які розрізали у верхній третині діафіза. В експериментальній групі на 3 моделі накладали АЗФ, розроблені за авторською схемою з V-подібним розташуванням стрижнів у проксимальному відділі ВГК. Група порівняння — 3 моделі, АЗФ встановлені за «класичною» схемою, із розташуванням усіх стрижнів в одній площині. Моделі випробували за осьових навантажень на стиск. На вигин навантажували у двох площинах: паралельно та перпендикулярно опорній балці АЗФ.Результати: у разі навантажень на стиск до 50 Н зміщення проксимальних фрагментів ВГК у групах істотно не відрізнялися (р = 0,066). За умов навантаження в 100 Н і більше АЗФ, накладені за V-подібною схемою, забезпечували менші зміщення проксимального фрагмента ВГК у зоні діастаза, ніж АЗФ у групі порівняння. За умов навантаження на вигин в 50 і 150 Н у зоні їхнього застосування рядне компонування АЗФ забезпечило значно менші (р 0,05) зміщення проксимального фрагмента ВГК, ніж АЗФ за V-подібною схемою. У випадку навантаження в 100 і 200 Н різниці між величинами зміщення фрагментів у групах не виявлено (р 0,2). У разі навантажень на вигин у площині, перпендикулярній опорної балці, АЗФ із V-подібним компонуванням забезпечили стабільнішу фіксацію проксимального фрагмента ВГК, ніж АЗФ із рядним компонуванням стрижнів.Висновки: V-подібне компонування АЗФ дозволяє досягти більшої стабільності фіксації фрагментів ВГК, ніж АЗФ із рядним компонуванням стрижнів Доп.точки доступа: Хмизов, С. О. Гриценко, А. В. Карпінський, М. Ю. Карпінська, О. Д. Суббота, І. А.