Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Таращенко Ю. М. , Коваленко А. С., Кравченко В. І., Ковзун О. І., Сімуров О. В. Заглавие : Йодо- та селенодефіцит у патогенезі зобної трансформації щитоподібної залози та автоімунних тиреопатій (огляд літератури та результати власних досліджень) Параллельн. заглавия :Iodine and selenium deficiency in the pathogenesis of goiter transformation of the thyroid gland and autoimmune thyropathies (literature review and results of own researches) Место публикации : Ендокринологія. - 2020. - Т. 25, № 4. - С. 297-304 (Шифр ЕУ5/2020/25/4) Примечания : Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-главная: ЩИТОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- THYROID GLAND ЗОБ УЗЛОВОЙ -- GOITER, NODULAR ЗОБ ЭНДЕМИЧЕСКИЙ -- GOITER, ENDEMIC ИОД -- IODINE СЕЛЕН -- SELENIUM ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ -- DRUG THERAPY Аннотация: У статті описано сучасний погляд на роль дефіциту йоду та селену в патогенезі захворювань щитоподібної залози (ЩЗ), зокрема її зобної трансформації та автоімунних тиреопатій. Відмічена кореляція вираженості патологічних змін зі ступенем йододефіциту. У зонах зниженого споживання йоду (50 мкг на добу) 25-30% населення мають ту чи іншу патологію ЩЗ, серед яких найчастішою є ендемічний зоб. Другою за частотою виникнення патологією ЩЗ є вузловий зоб, частота якого в ендемічних по зобу регіонах досягає 50-70% від усіх захворювань ЩЗ. Поєднаний дефіцит йоду і селену посилює проблему йодної недостатності, призводить до зростання частоти гіпертрофічних і гіперпластичних процесів у ЩЗ і автоімунних тиреопатій. Метою роботи було визначення вмісту йоду та селену в пацієнтів із доброякісною патологією ЩЗ. Матеріал і методи. Обстежено 81 пацієнта, віком від 19 до 69 років, яким проводили ультразвукове обстеження ЩЗ, визначали рівень екскреції йоду зі сечею церій-арсенітним методом у модифікації J.T. Dunn та ін. і рівень селену в сироватці крові спектрофлуориметричним методом. Результати. У 43,6% пацієнтів при різних видах зобної трансформації, колоїдному проліферуючому зобі, автоімунних тиреопатіях та їх поєднанні відзначено низький рівень йодної екскреції (100 мкг/л); у 38,5% пацієнтів виявлено стабільно оптимальне йодне забезпечення (100-150 мкг/л) і в 17,9% пацієнтів — стабільно високе (150 мкг/л). У 76,5% пацієнтів виявлено значно знижений рівень селену в крові (80 мкг/л), у 13,6% пацієнтів — субоптимальний (81-100 мкг/л) і лише в 9,9% пацієнтів — оптимальний (101-120 мкг/л). Також відзначено, що в пацієнтів із вузловою патологією ЩЗ, автоімунними тиреопатіями та при їх поєднанні зафіксовано дефіцит селену в порівнянні з контрольною групою (ехографічно незмінена ЩЗ). Висновок. Терапія препаратами йоду та селену під контролем їх вмісту виправдана в процесі тривалого спостереження за пацієнтами із зобною трансформацією ЩЗ і автоімунними тиреопатіямиThe article describes a modern view on the role of iodine and selenium deficiency in the pathogenesis of thyroid diseases, in particular its goiter transformation and autoimmune thyropathies. There is a correlation between the severity of pathological changes with the degree of iodine deficiency. Endemic goiter is the most common pathology of the thyroid gland, which occurs in areas of low iodine consumption (less than 50-60 μg/day), and 25-30% of the population has this or that thyroid pathology. The second most common pathology of the thyroid gland is nodular goiter, the frequency of which in endemic regions of the goiter reaches 50-70% of all thyroid diseases. The combined deficiency of iodine and selenium exacerbates the problem of iodine deficiency, leads to an increase in the frequency of hypertrophic and hyperplastic processes in the thyroid gland and autoimmune thyropathies. The aim of the study was to determine the content of iodine and selenium in patients with benign thyroid pathology. Material and methods. There were studied 81 patients, aged 19 to 69 years, who underwent ultrasound examination of the thyroid gland, the level of urine iodine excretion was determined by cerium-arsenic method in the J.T. Dunn et al. modification and the serum selenium level — by spectrofluorimetric method. Results. In 43.6% of patients with various types of goiter transformation, colloid proliferating goiter, autoimmune thyropathies and their combination, a low level of iodine excretion (100 μg/l) was found; the stable optimal iodine supply (100-150 μg/l) was noted in 38.5% of patients, and 17.9% of patients had a stable high iodine supply (150 μg/l). Significantly reduced levels of selenium in the blood (80 μg/l) was in 76.5% of patients, suboptimal (81-100 μg/l) — in 13.6% of patients and optimal (101-120 μg/l) — only in 9.9% of patients. It is also noted that in patients with nodular pathology of the thyroid gland, autoimmune thyropathies and their combination, the selenium deficiency was recorded in comparison with the control group (ultrasound-unchanged thyroid gland). Conclusion. Therapy with iodine and selenium drugs under the control of their content is justified in the process of longterm monitoring of patients with goiter transformation of thyroid gland and autoimmune thyropathies Доп.точки доступа: Таращенко, Ю. М. Коваленко, А. С. Кравченко, В. І. Ковзун, О. І. Сімуров, О. В.