Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Шульга О. В. Заглавие : Порівняльна оцінка методів хірургічного лікування ригідної плоскостопості в дітей із дисфунцією сухожилка заднього великогомілкового м’яза Место публикации : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - Київ, 2020. - Т. 10, № 4. - С. 46-52 (Шифр НУ45/2020/10/4) Примечания : Бібліогр. в кінці ст. MeSH-главная: ПЛОСКОСТОПИЕ -- FLATFOOT ДЕТИ -- CHILD БОЛЬШЕБЕРЦОВОЙ КОСТИ ЗАДНЕГО СУХОЖИЛИЯ ДИСФУНКЦИЯ -- POSTERIOR TIBIAL TENDON DYSFUNCTION Аннотация: Ригідна форма статичної плоскостопості в дітей зустрічається від 18 до 20 % випадків від загальної патології опорно-рухової системи. На сьогодні не розроблені об’єктивні методи діагностики, не визначені алгоритми лікування ригідної форми плоскостопості в залежності від ступеня тяжкості, деформації кісток передплюсни, мобільності стопи та дисфункції сухожилля заднього великогомілкового м’яза (СЗВГМ). Мета: визначити оптимальні методи хірургічного лікування ригідної плоскостопості в дітей у залежності від індексу мобільності, коефіцієнта компресії та стадії дисфункції СЗВГМ. Методи і матеріали дослідження. Проаналізовано ефективність лікування ригідної форми статичної плоскостопості ІІ ІІІ ступенів тяжкості в 15 дітей (30 стоп) у віці від 14 до 18 років, які були розподілені на контрольну та основну групи. Використані клінічні та рентгенологічні методи діагностики. Пацієнти контрольної групи (8 хворих) були прооперовані методом підтаранного артроерезу. Пацієнтам основної групи (7 хворих) було проведено оперативне втручання на кістках та м’яких тканинах. Результати. Оперативне лікування виявилося неефективним при застосуванні підтаранного артроерезу у випадках деформації кісток передплюсни, тяжкої стадії дисфункції СЗВГМ та порушення мобільності стопи. Позитивних результатів досягли застосуванням двохсуглобового артродезу з формуванням човноподібно-великогомілкової зв’язки. Висновок. Під час лікування ригідної стопи слід враховувати ступінь тяжкості, коефіцієнт компресії човноподібної кістки, індекс мобільності, стадію дисфункції сухожилка заднього великогомілкового м’яза та кут його натягу. Віддалені результати свідчать про ефективність застосування оперативних втручань на кістках та м’яких тканинах при лікуванні тяжких форм ригідної плоскостопості.