Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Речкіна О. О., Стриж В. О., Руденко С. М. Заглавие : Поточний контроль бронхіальної астми у підлітків і виразність бронходилятаційної відповіді Место публикации : Астма та алергія. - київ, 2020. - N 4. - С. 31-38 (Шифр АУ22/2020/4) MeSH-главная: АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ -- ASTHMA БРОНХОСПАЗМ -- BRONCHIAL SPASM ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT Аннотация: Мета дослідження — оцінити рівень поточного контролю бронхіальної астми (БА) у підлітків та розробити персоніфіковані показання до проведення проб на зворотність бронхіальної обструкції з бронхолітиками короткої дії. Об’єкт і методи дослідження. Обстежили 32 підлітка, хворих на БА із контрольованим (група І) і частково контрольованим перебігом (група II), із застосуванням анамнестичних, клінічних та інструментальних методів. Рівень поточного контролю астми визначали за категорійною та кількісною методиками — анамнестичні та клінічні ознаки астми, тест контролю астми ACT, опитувальник контролю над астмою ACQ. Оборотність порушень експіраторного потоку оцінювали за допомогою індексу бронходилятації (приріст показника ОФВ,) у бронхолітичних пробах із різними бронхолітиками короткої дії (сальбутамол і комбінований препарат фенотеро- лу гідробромід з ілратропіїо бромідом). Результати та їх обговорення. Установлено частоту латентного брон- хоспазму при БА у підлітків, який в пробі з сальбутамолом в групі І складав 13,3 %, в групі II — 17,6 % (р 0,05); в пробі з комбінованим бронхолітіком — 20,0 % і 41,2 % (р 0,05). Рівень контролю астми за тестом ACT збігався з клінічним діагнозом в групі І у 40,0 % хворих, в групі II — у 58,8 %, за опитувальником ACQ — у 33,3 % і 58,8 %. Випадків латентного бронхоспазму (приріст показника ОФВ, 12,0 % при відсутності симптомів астми) було вдвічі більше в пробах з комбінованим бронхолітіком в групі II. Між пробами з сальбугамолом і з комбінованим бронхолітіком встановлено прямий тісний кореляційний зв’язок. За допомогою рівнянь лінійної регресії розробили персоніфіковані показання до проведення проби з комбінованим бронхолітіком. Перед призначенням проби з комбінованим бронхолітіком оцінювали приріст показника ОФВ, в пробі з сальбутамолом. Додаткову пробу з комбінованим бронхолітіком призначали, якщо приріст показника ОФВ, становив 10,5 %—12,0 % при контрольованій і 8,0 %—12,0 % нри частково контрольованої астмі. При отриманні приросту показника ОФВ, 12,0 % підтверджували наявність латентного бронхоспазму, а рівень контролю БА вважали недостатнім. Висновки. Підвищення точності діагностики рівня контролю БА у підлітків в періоді поза загостренням досягається за рахунок виявлення латентного бронхоспазму шляхом проведення проб з бронхолітиками короткої дії різних фармакологічних груп Доп.точки доступа: Стриж, В. О. Руденко, С. М.