Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Філіпенко В. А., Бондаренко С. Є., Баднауі А. А. , Мезенцев В. О., Мальцева В. Є. Заглавие : Особливості ендопротезування кульшового суглоба та відновлення його функціонування в пацієнтів із низькою кістковою масою (огляд літератури) Место публикации : Ортопедия, травматология и протезирование. - 2020. - N 4. - С. 87-95 (Шифр ОУ4/2020/4) Примечания : Бібліогр. наприкінці ст. MeSH-главная: ОСТЕОАРТРИТ ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА -- OSTEOARTHRITIS, HIP КОСТЕЙ БОЛЕЗНИ МЕТАБОЛИЧЕСКИЕ -- BONE DISEASES, METABOLIC ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, HIP ОБЗОР -- REVIEW Аннотация: На підставі аналізу наукової літератури оцінити поширеність остеопорозу й остеопенії серед пацієнтів, яким виконують ендопротезування кульшового суглоба через остеоартроз, та встановити їхній вплив на вибір ендопротезів і відновлення функції суглоба після хірургічного втручання. Остеопороз і остеопенію виявляють у 21–32 % пацієнтів, яким призначають ендопротезування кульшового суглоба. Низька кісткова маса впливає на виникнення інтраопераційних (перипротезні переломи, переломи кульшової западини) і післяопераційних ускладнень. У хворих зі зниженою кістковою масою перебудова кісткової тканини з посиленням резорбції та пригніченням кісткоутворення навколо компонентів ендопротеза може спричинити збільшення їхньої мікрорухомості, утворення фіброзної тканини, зниження терміну функціонування імплантата. При цьому можлива також втрата кісткової тканини в зоні розташування чашки ендопротеза в пацієнтів із нормальною мінеральною щільністю кісткової тканини (МЩКТ), яка може сягати 20–60 % у перші три роки після втручання, що може призвести до міграції чашки. Але динаміка змін кісткової тканини навколо чашки ендопротеза у хворих на остеопороз/остеопенію є маловивченою. Імовірно, використання пористих ацетабулярних компонентів ендопротеза має переваги в пацієнтів із низькою МЩКТ завдяки модулю пружності, максимально наближеному до показника губчастої кістки, а також відповідній пористості, яка сприяє проростанню кісткової тканини та надійній вторинній фіксації в кульшовій западині. Реабілітація та відновлення опорно-кінематичної функції кульшового суглоба після ендопротезування є важливою проблемою для пацієнтів зі зниженою МЩКТ. Порушення ходьби фіксують через 12 міс. після хірургічного втручання. Однією з причин є слабкість м’язів стегна. Фізичні навантаження після ендопротезування сприяють швидшому одужанню, але особливості реабілітації пацієнтів із низькою кістковою масою повністю не з’ясовані Доп.точки доступа: Філіпенко, В. А. Бондаренко, С. Є. Баднауі, А. А. Мезенцев, В. О. Мальцева, В. Є. |