Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Григор’єв Є. О., Ситнік П. О., Дьяков А. В., Ситнік О. Г. Заглавие : Фактори ризику та особливості клінічного перебігу гнійно-запальних захворювань органів малого таза з урахуванням мікробного чинника Место публикации : Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2020. - Т. 24, № 2. - С. 29-33 (Шифр БУ5/2020/24/2) Примечания : Бібліогр. в кінці ст. MeSH-главная: ТАЗОВЫХ ОРГАНОВ ИНФЕКЦИЯ -- PELVIC INFECTION Аннотация: Мета роботи – визначення факторів ризику та особливості клінічного перебігу гнійно-запальних захворювань органів малого таза, враховуючи мікробний чинник. Матеріал і методи. Проведено ретроспективний аналіз медичної документації 47 хворих, які перенесли ургентне хірургічне лікування, з приводу гнійно-запальних захворювань органів малого таза в гінекологічному відділенні міської клінічної лікарні №1 міста Одеси за 2014-2019 роки. Результати. Середній вік пацієнтів склав (38,3±1,5) років. Хворі перебували в стаціонарі в середньому 10,5±0,5 доби. З’ясовано, що початок статевого життя у пацієнток склав (14,6±1,66) років. Післяопераційні гнійно-септичні ускладнення (ГСУ) спостерігалися у 18 жінок (38,3%), з яких 13 жінок мали штучне переривання вагітності в анамнезі, тобто 72,2% (RR = 1,22). Із 30 випадків (63,8%) позитивного інтраопераційного бактеріального засіву 22 жінки (73,3%) мали в анамнезі штучне переривання вагітності (OR = 1,93). Монокультура визначалася у 24 пацієнток (80,0%), а мікробні асоціації –у шести жінок (20,0%). Виявлено залежність між наявністю мікробної асоціації і наявністю в анамнезі жінки штучних абортів (RR = 1,67). При зборі анамнезу захворювання, яке передавалося статевим шляхом, відзначали 19 жінок, що становило 40,4%. З них післяопераційні ГСУ спостерігалися у 12 пацієнток (RR = 2,94). Висновки. 1. При оцінці відносного ризику встановлено, що найбільше значення для розвитку гнійно-запальних захворювань органів малого таза мають раніше перенесені інфекції статевим шляхом передачі, артифіціальні аборти, ранній дебют статевого життя, низький рівень контрацепційної культури і проміскуїтет. 2. Показано, що наявність в анамнезі жінки штучних абортів підвищує ризики виникнення гнійно-запального процесу. Так, з 18 хворих, в яких спостерігався розвиток післяопераційних гнійно-септичних ускладнень, 13 жінок в анамнезі мали штучне переривання вагітності, тобто 72,2% (RR = 1,22). 3. Частота гнійно-септичних ускладнень залежить від тяжкості стану хворого і ознак загальної інтоксикації. У хворих, які перенесли позалікарняний аборт, частота розвитку гнійно-септичних ускладнень становила 100%, а середня кількість лейкоцитів - 22,0±3,0 (RR = 3,3, p 0,05). Доп.точки доступа: Григор’єв, Є. О. Ситнік, П. О. Дьяков, А. В. Ситнік, О. Г.