Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Клітинська О. В., Стішковський А. В., Гасюк Н. В. Заглавие : Аналіз впливу рівня стресу у дітей 6-7 років, які постійно проживають в умовах біогеохімічного дефіциту фтору та йоду на показники захворюваності на карієс Место публикации : Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2020. - Т. 24, № 2. - С. 46-51 (Шифр БУ5/2020/24/2) Примечания : Бібліогр. в кінці ст. MeSH-главная: КАРИЕС ЗУБОВ -- DENTAL CARIES ФТОР -- FLUORINE ИОД -- IODINE СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PSYCHOLOGICAL ДЕТИ -- CHILD Аннотация: Висока поширеність карієсу постійних зубів у дітей в Україні висуває проблему профілактики як основну в дитячій стоматології. Зважаючи на те, що зуби після прорізування найбільш вразливі для ураження карієсом, набуває особливої актуальності пошук нових підходів до створення програм профілактики карієсу постійних зубів, особливо на етапі незрілої емалі. Мета – встановити кореляцію між рівнем стресу у дітей перших класів з різним стоматологічним статусом та станом загального здоров’я, які постійно проживають на території біогеохімічного дефіциту фтору і йоду. Матеріал і методи. Протестовані 73 школярі перших класів загальноосвітніх шкіл міста Ужгорода з різним станом загального здоров’я. Контрольну групу порівняння склали 26 здорових дітей аналогічного віку. Визначені показники стресу залежно від стоматологічного статусу і обтяженістю загальносоматичною патологією та проведені порівняння з показниками контрольної групи. Результати. При аналізі рівня тривожності в обстежених дітей встановлено достовірно гірші показники індексу тривожності у дітей клінічних груп порівняно зі здоровими дітьми з превалюванням низького рівня у першій клінічній групі (64,86±1,76; р0,05), середнього рівня ? у другій групі (45,65±1,02; р0,05), та високого рівня ? у третій групі (84,20±2,34; р0,001). Висновки. У дітей молодшого шкільного віку Закарпатської області встановлено пряму залежність між показниками поширеності та інтенсивності карієсу, рівнем стресу та показниками загальносоматичної захворюваності; усі показники достовірно відрізнялися від аналогічних порівняно з контрольною групою здорових дітей (p0,01). Доп.точки доступа: Стішковський, А. В. Гасюк, Н. В.