Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Фуштей І. М., Ніколаєва К. Л., Сідь Є. В. Заглавие : Динаміка маркерів ендотеліальної дисфункції у пацієнтів з легеневою гіпертензією на фоні хронічного обструктивного захворювання легень під впливом лікування Место публикации : Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2020. - Т. 24, № 2. - С. 127-135 (Шифр БУ5/2020/24/2) Примечания : Бібліогр. в кінці ст. MeSH-главная: ЛЕГКИХ БОЛЕЗНЬ ХРОНИЧЕСКАЯ ОБСТРУКТИВНАЯ -- PULMONARY DISEASE, CHRONIC OBSTRUCTIVE ЭНДОТЕЛИН-1 -- ENDOTHELIN-1 ГИПЕРТЕНЗИЯ ЛЕГОЧНАЯ -- HYPERTENSION, PULMONARY Аннотация: Мета роботи – визначити динаміку маркерів ендотеліальної дисфункції у пацієнтів з легеневою гіпертензією на фоні хронічного обструктивного захворювання легень під впливом лікування. Матеріал і методи. Результати дослідження ґрунтуються на даних комплексного обстеження 170 хворих на хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) віком від 40 до 65 років, з яких 123 пацієнти мали легеневу гіпертензію та 47 осіб були без неї. В амбулаторних умовах обстежено 31 практично здорову особу. Пацієнти з легеневою гіпертензією на фоні ХОЗЛ були розподілені на дві підгрупи спостереження залежно від лікування. Перша підгрупа застосовувала базисну терапію, а друга підгрупа - базисну терапію з додаванням рофлуміласту. Маркери ендотеліальної функції визначені при скринінгу та через 12 місяців спостереження. Результати. Медіана рівня ендотелину-1 у групі пацієнтів з легеневою гіпертензією на фоні ХОЗЛ склала 3,17 [2,19 ; 4,14] фмоль/мл і була достовірно вищою, як проти значення 1,78 [1,25 ; 2,18] фмоль/мл у групі хворих на ХОЗЛ без легеневої гіпертензії (р 0,05), так і високодостовірно перевищувала в 10,2 раза рівень 0,31 [0,19 ; 0,36] фмоль/мл у групі здорових осіб (р0,05). Сума метаболітів оксиду азоту (NO2+ NO3) достовірно була нижче (на 15,8 %) у групі осіб з легеневою гіпертензією на фоні ХОЗЛ проти значення 22,00 [21,00 ; 23,00] мкмоль/л у групі хворих на ХОЗЛ без легеневої гіпертензії, і високодостовірно нижче на 37 % порівняно з групою здорових осіб, де рівень цього показника склав 26,00 [25,00 ; 28,00] мкмоль/л (р0,05). Далі проводили кореляційний аналіз. Визначені достовірні взаємозв’язки між наступними показниками: тривалістю ХОЗЛ і рівнем NO3 (R 0,05). Через 12 місяців виявлено статистично значуще зниження на ?1% = -57,53 % ендотеліну-1 до 1,87 [1,44 ; 2,36] фмоль/мл у першій підгрупі і на ?2% = -82,34 % до 1,62 [1,37 ; 1,92] фмоль/мл у другій підгрупі. Через 12 місяців терапії в обох підгрупах рівень суми метаболітів оксидів азоту в плазмі крові достовірно збільшився на ?1% = 10,00 % до 21,00 [18,00 ; 23,00] мкмоль/л у підгрупі базисної терапії, і на ?2% = 19,05 % до 24,00 [22,00 ; 26,00] мкмоль/л у підгрупі рофлуміласту, (p0,05). Визначалось статистично значуще розходження рівнів ендотеліну-1 та суми метаболітів оксиду азоту між підгрупами через 12 місяців лікування. Висновки. У пацієнтів з хронічним обструктивним захворюванням легень виникає ендотеліальна дисфункція, що характеризується збільшенням концентрації ендотеліну-1 та зменшенням метаболітів оксиду азоту в плазмі крові. Збільшення рівня ендотеліну-1 у плазмі крові має прямий кореляційний зв’язок зі значенням середнього тиску в легеневій артерії. Базисна терапія в пацієнтів із легеневою гіпертензією на фоні хронічного обструктивного захворювання легень покращує стан ендотеліальної функції, за збільшенням кінцевих метаболітів оксиду азоту у плазмі крові. При додаванні до базисної терапії рофлуміласту достовірно визначається більш виражене зменшення концентрації ендотеліну-1 в плазмі крові. Доп.точки доступа: Ніколаєва, К. Л. Сідь, Є. В.