Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Khukhlina O. S., Hryniuk O. Ye., Voievidka O. S., Haidychuk V. S., Mandryk O. Ye., Kosar L. Yu. Заглавие : Clinical course features of non-alcoholic steatohepatitis on obesity background in comorbidity with chronic obstructive pulmonary disease Место публикации : Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2020. - Т. 24, № 1. - С. 158-166 (Шифр БУ5/2020/24/1) Примечания : Бібліогр. в кінці ст. MeSH-главная: НЕАЛКОГОЛЬНАЯ ЖИРОВАЯ БОЛЕЗНЬ ПЕЧЕНИ -- NON-ALCOHOLIC FATTY LIVER DISEASE ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY ЛЕГКИХ БОЛЕЗНЬ ХРОНИЧЕСКАЯ ОБСТРУКТИВНАЯ -- PULMONARY DISEASE, CHRONIC OBSTRUCTIVE Аннотация: Мета роботи — з’ясувати клінічні, ультрасонографічні та біохімічні особливості перебігу неалкогольного стеатогепатиту (НАСГ) за коморбідності з ожирінням І ступеня, хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ) 2–3-ї стадій D порівняно з перебігом НАСГ на тлі ожиріння без ХОЗЛ шляхом вивчення частоти та інтенсивності провідних клінічних та біохімічних синдромів НАСГ, порівняння ультрасонографічної (УСГ) характеристики НАСГ залежно від наявності ХОЗЛ. Матеріал і методи. Обстежено 105 хворих на НАСГ з яких 52 хворих на НАСГ із ожирінням І ст. (1-ша група) (чоловіків було 18, жінок — 24 особи), 53 хворих на НАСГ із ожирінням І ст. та ХОЗЛ 2–3 D (чоловіків було 28, жінок 13 осіб) (2-га група). Для визначення залежності перебігу НАСГ від наявності ХОЗЛ групи хворих рандомізовані за віком, ступенем ожиріння. Середній вік пацієнтів склав (55,7±3,22) років. Визначали функціональний стан печінки за загальноприйнятим переліком активності ферментів, маркерів пігментного та азотистого обміну, протеїнограми, ліпідограми, іонограми, обчислення коефіцієнта де Рітіса, проводили УСГ дослідження. З метою кількісної оцінки змін ехогенності печінки використали метод еходенситометрії з обчисленням гепаторенального індексу (ГРІ). Результати. У пацієнтів 2-ї групи симптоми астено-вегетативного синдрому, диспепсії, відчуття тяжкості або болючість при пальпації у правій підреберній ділянці спостерігалися частіше у 2,1 раза, 1,7 раза та у 2,5 раза (р0,05) порівняно з хворими 1-ї групи. Клінічно синдром холестазу встановлено у 28,8% хворих на НАСГ та у 62,3% хворих на НАСГ та ХОЗЛ. У пацієнтів 2-ї групи частота спленомегалії перевищила показник у 1-й групі відповідно у 2,7 раза (р0,05). Серед біохімічних синдромів у обстежених осіб 2-ї групи встановлено цитолітичний (100,0%), холестатичний (73,6%), який перевищував за частотою показник у 1-й групі у 2,3 раза (р0,05), мезенхімально-запальний, який виникав із вищою частотою, ніж у 1-й групі — в 1,9 раза (р0,05), та синдром печінковоклітинної недостатності (ПКН) (50,9%), який виникав з вищою частотою, ніж у 1-й групі — у 2,6 раза (р0,05). Висновок. Клінічний перебіг неалкогольного стеатогепатиту за коморбідності з ожирінням характеризується вищою частотою та інтенсивністю клінічних синдромів, маніфестація яких вірогідно зростає за умов приєднання, хронічного обструктивного захворюванням легень 2–3 D: астено-вегетативного, абдомінально-больового, портальної гіпертензії, спленомагалії, холестазу; а також частота та інтенсивність біохімічних синдромів: мезенхімального запалення, холестазу, печінковоклітинної недостатності. Доп.точки доступа: Khukhlina, O. S. Hryniuk, O. Ye. Voievidka, O. S. Haidychuk, V. S. Mandryk, O. Ye. Kosar, L. Yu.