Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Шкільна М. І., Андрейчин М. А., Подобівський С. С., Федонюк Л. Я., Панічев В. О., Івахів О. Л., Вишневська Н. Ю., Марчук О. М., Корда М. М., Кліщ І. М. Заглавие : Зараженість кліщів, відібраних від людей в Україні, збудниками деяких бактеріозів Место публикации : Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2020. - Т. 24, № 1. - С. 195-201 (Шифр БУ5/2020/24/1) Примечания : Бібліогр. в кінці ст. MeSH-главная: КЛЕЩИ -- ACARI Аннотация: Актуальність. Кліщові бактеріози становлять серйозну медико-соціальну проблему. Часто іксодові кліщі заражені кількома збудниками природно-осередкових інфекційних хвороб людини одночасно: кліщовий енцефаліт, Лайм-бореліоз, гранулоцитарний анаплазмоз, моноцитарний ерліхіоз, бабезіоз. Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР) у режимі реального часу дозволяє за єдиною методикою ідентифікувати відразу декілька збудників в одному кліщі. Мета роботи — встановити частоту природного зараження кліщів B. burgdorferi s. l., A. phagocytophilum, B. miyamotoi та Babesia spp., відібраних від мешканців Тернопільської області, використовуючи метод (ПЛР) у реальному часі. Матеріал і методи. Дослідили 1226 кліщів, відібраних від людей, з них 1179 — отримали від мешканців Тернополя та області, 47 — від жителів інших областей України. ДНК B. burgdorferi s. l., B. miyamotoi, A. phagocytophilum та Babesia spp. визначали за допомогою ПЛР у режимі реального часу. Результати. Ідентифіковано 1 226 кліщів: 1 212 Ixodes ricinus, 12 Dermacentor reticulatus і 2 Rhipiciphalus sanguineus. При ідентифікації кліщів I. ricinus за статтю і стадією розвитку відзначено, що cамок було 32,3%, самців — 0,9%, личинок — 2,6%, у 10,6% кліщів не були встановлені стадії розвитку і стать; більшу частину — 53,5% досліджених кліщів I. ricinus склали німфи. ДНК B. burgdorferi s. l., B. miyamotoi, A. phagocytophilum та Babesia spp. визначили в 36,0% кліщів, у тому числі у 32% — детектовано ДНК одного збудника, у 4% — декількох одночасно. Висновки. Вперше в Україні при ідентифікації кліщів виявлено наявність особин трьох видів — I. ricinus, D. reticulatus і R. sanguineus, домінували екземпляри I. ricinus (98,9%). У кліщах роду I. ricinus переважали німфи (53,5%) і дорослі особини (33,2%). 19,2% кліщів були заражені бореліями генокомплексу B. burgdorferi s. l., 14,7% — A. рhagocytophilum, 1,7% — В miyamotoi, 0,3% — Babesia spр. Серед 441 кліща, в яких виявлено збудники трансмісивних бактеріозів, переважали B. burgdorferi s. l. (53,5%) і A. рhagocytophilum (40,8%), у 3,8% особин — виявлено ДНК декількох бактерій одночасно. Доп.точки доступа: Шкільна, М. І. Андрейчин, М. А. Подобівський, С. С. Федонюк, Л. Я. Панічев, В. О. Івахів, О. Л. Вишневська, Н. Ю. Марчук, О. М. Корда, М. М. Кліщ, І. М.