Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Чеботарьова Л. Л., Третьякова А. І., Солонович О. С., Глоба М. В., Сулій Л. М., Зольнікова А. Ю. Заглавие : Нейрофізіологічні кореляти у діагностиці когнітивних порушень за різних клінічних варіантів постконтузійного синдрому Место публикации : Український неврологічний журнал. - К., 2020. - N 4. - С. 21-29 (Шифр УУ43/2020/4) MeSH-главная: ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫЕ ТРАВМЫ -- CRANIOCEREBRAL TRAUMA МОЗГА ГОЛОВНОГО ПОСТКОНТУЗИОННЫЙ СИНДРОМ -- POST-CONCUSSION SYNDROME КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS НЕВРОЛОГИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- NEUROLOGIC EXAMINATION ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ТЕСТЫ -- PSYCHOLOGICAL TESTS ТРЕВОГИ ШКАЛА ТЕСТИРОВАНИЯ -- TEST ANXIETY SCALE НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- NERVOUS SYSTEM PHYSIOLOGICAL PHENOMENA ВЫЗВАННЫЕ ПОТЕНЦИАЛЫ P300 -- EVENT-RELATED POTENTIALS, P300 Аннотация: Мета — визначити найчастіші клінічні варіанти постконтузійного синдрому (ПКС) з порушенням когнітив-них функцій, дослідити зміни нейрофізіологічних показників когнітивних викликаних потенціалів (КВП) Р300 у цього контингенту.Матеріали і методи. Для об’єктивізації наявності та вираженості післятравматичних когнітивних порушень у 115 чоловіків з ПКС після перенесеної у 2014 — 2017 рр. мінно-вибухової травми в Інституті нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України проведено комплексне клініко-інструментальне дослідження з реєстрацією КВП Р300. Вік пацієнтів становив від 18 до 45 років, термін після мінно-вибухової травми — 6 міс — 3 роки. Проведено клініко-неврологічне дослідження, нейропсихологічне тестування за Монреальською шкалою когнітивної оцінки (МоСА), Госпітальною шкалою тривожності та депресії (HADS), шкалою астенічного стану (ШАС)), магнітно-резонансну томографію головного мозку, кількісну електроенцефалографію, ультразвукове дуплексне сканування. Для дослідження неврологічного статусу та когнітивних функцій використовували опитувальник на основі «Цицерон». Результати. За частотою виявлення виражених і значних когнітивних порушень та ступенем тяжкості клінічних виявів виділено три основні варіанти ПКС: з переважанням когнітивних порушень — 51 (44,0 %) випадок, з переважанням афективних порушень — 27 (23,5 %), з переважанням психосоматичних розладів — 37 (32,0 %). Показники латентності КВП Р300 статистично значуще залежали від ступеня тяжкості когнітивних розладів. Виявлено статистично значущий зв’язок між латентністю Р300 і оцінкою уваги та оперативної пам’яті за шкалою МоСА і балом у когнітивному кластері опитувальника. Методику Р300 використано для уточнення варіанта клініч-ного перебігу ПКС у віддалений період легкої черепно-мозкової травми. Висновки. Запропоновано виділяти три основні варіанти ПКС залежно від переважання виражених і значних когнітивних порушень та ступеня тяжкості клінічних виявів. На підставі аналізу скарг пацієнтів, клінічної картини, результатів нейропсихологічного тестування і нейрофізіологічного дослідження обґрунтовано доцільність застосування методу КВП Р300 для об’єктивізації наявності та вираженості когнітивних порушень у пацієнтів з ПКС. Доп.точки доступа: Чеботарьова, Л. Л. Третьякова, А. І. Солонович, О. С. Глоба, М. В. Сулій, Л. М. Зольнікова, А. Ю.