Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Будаєва І. В., Шевельова О. В., Маврутенков В. В., Чикаренко З. О., Якуніна О. М. Заглавие : Питання сучасної діагностики та лікування стронгілоїдозу Место публикации : Інфекційні хвороби. - Тернопіль, 2021. - N 2. - С. 65-72 (Шифр ІУ5/2021/2) MeSH-главная: СТРОНГИЛОИДОЗ -- STRONGYLOIDIASIS Аннотация: На прикладі представленої презентації клінічного випадку стронгілоїдозу у дитини доведена актуальність проблеми цього небезпечного паразитозу й обґрунтована необхідність розробки засобів епідеміологічного контролю в нашій країні. Особливістю описаного випадку є факт ятрогенного впливу альбендазолу на стимуляцію еозинофілії. У той же час рівень еозинофілів у крові є непостійним і ненадійним лабораторним тестом щодо превентивної діагностики і контролю ефективності антипаразитарної хіміотерапії стронгілоїдозу. Альбендазол є препаратом першого вибору в терапії стронгілоїдозу за відсутності івермектину. Тривалість антипаразитарної терапії може бути індивідуальною і визначатися масивністю інвазії та результатами контролю. Пряма мікроскопія калу на стронгілоїдоз залишається «золотим стандартом» і повинна бути обов’язковим дослідженням при усіх клінічних випадках паразитозу та профілактичному огляді дітей і дорослих. Аналіз сучасного стану проблеми стронгілоїдозу і представленого клінічного випадку дозволяє визначити ряд особливостей стосовно епідеміології, клініко-лабораторної діагностики та лікування цієї інвазії. Передусім випадок стронгілоїдозу вказує на можливість виникнення та поширення паразитозу в неендемічних зонах, що повинно привертати увагу епідеміологів, паразитологів та інфекціоністів до цієї проблеми. Міграція населення, проживання тривалий час в умовах відсутності гігієнічного контролю, перебування на ендемічних територіях протягом мандрівок, або роботи за кордоном може бути фактором поширення цього паразитозу на інші території. Сучасна епідеміологічна ситуація стосовно стронгілоїдозу в Україні з тенденцією до розповсюдження цього гельмінтозу в неендемічних областях потребує розробки на державному рівні засобів епідеміологічної реєстрації та контролю за цим небезпечним паразитозом.На примере представленной презентации клинического случая стронгилоидоза у ребенка доказана актуальность проблемы этого опасного паразитоза и обоснована необходимость разработки средств эпидемиологического контроля в нашей стране. Особенностью описанного случая является факт ятрогенного воздействия альбендазола на стимуляцию эозинофилии. В то же время уровень эозинофилов в крови является непостоянным и ненадежным лабораторным тестом по превентивной диагностике и контролю эффективности антипаразитарной химиотерапии стронгилоидоза. Альбендазол является препаратом первого выбора в терапии стронгилоидоза при отсутствии ивермектина. Продолжительность антипаразитарной терапии может быть индивидуальной и определяться массивностью инвазии и результатами контроля. Прямая микроскопия кала на стронгилоидоз остается «золотым стандартом» и должна быть обязательным исследованием при всех клинических случаях паразитоза и профилактическом осмотре детей и взрослых. Анализ современного состояния проблемы стронгилоидоза и представленного клинического случая позволяет определить ряд особенностей относительно эпидемиологии, клинико-лабораторной диагностики и лечения этой инвазии. Прежде всего случай стронгилоидоза указывает на возможность возникновения и распространения паразитоза в неэндемических зонах, что должно привлекать внимание эпидемиологов, паразитологов и инфекционистов к этой проблеме. Миграция населения, длительное проживание в условиях отсутствия гигиенического контроля, пребывание на эндемических территориях во время путешествий, или работы за границей может быть фактором распространения этого паразитоза на другие территории. Современная эпидемиологическая ситуация относительно стронгилоидоза в Украине с тенденцией к распространению этого гельминтоза в неэндемических областях требует разработки на государственном уровне средств эпидемиологической регистрации и контроля за этим опасным паразитозом. Доп.точки доступа: Будаєва, І. В. Шевельова, О. В. Маврутенков, В. В. Чикаренко, З. О. Якуніна, О. М.