Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Яворовський О. П., Скалецький Ю. М., Брухно Р. П., Харчук Л. В., Киричук І. М., Борис В. М., Шуляренко В. П. Заглавие : Особливості професійної захворюваності медичних працівників Житомірської області на COVID-19 та оцінка ризиків їх зараження вірусом SARS-CoV-2 в аспекті безпеки, гігієни праці та інфекційного контролю Место публикации : Довкілля та здоров’я. - Київ, 2021. - N 1. - С. 4-13 (Шифр ДУ9/2021/1) MeSH-главная: ПРОФЕССИОНАЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ -- OCCUPATIONAL DISEASES МЕДИЦИНСКИЙ ПЕРСОНАЛ -- MEDICAL STAFF КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS ПАНДЕМИИ -- PANDEMICS Аннотация: Мета публікації полягала в оцінці безпеки, гігієни праці та інфекційного контролю у закладах охорони здоров’я (ЗОЗ) Житомирської області для покращання управління ризиками зараження медичного персоналу вірусом SARS-CoV-2 та зниження професійної захворюваності і смертності медичних працівників від COVID-19. Роботу медиків, задіяних у подоланні пандемії COVID-19, віднесено до небезпечної (екстремальної). Крім вірусу SARS-CoV-2, на формування умов праці медичних працівників впливають супутні фізичні, хімічні чинники та високе фізичне і нервово-емоційне напруження. Серед медичних працівників з встановленим діагнозом гострого професійного захворювання на COVID-19 у Житомирській області переважають медичні сестри (38,57%), молодші медичні сестри (26,10%), фельдшери (5,37%), лікарі загальної практики – сімейної медицини (4,85%), лікарі-хірурги (4,16%), лікарі-анестезіологи (2,54%), лікарі-інфекціоністи (2,08%), лікарі-рентгенологи (1,85%). Основними причинами високих рівнів професійної захворюваності медичних працівників закладів охорони здоров’я Житомирської області слід визнати особисту необережність потерпілих, невикористання засобів індивідуального захисту за їх наявності, роботу у вогнищі захворювання, відсутність або неякісне проведення інструктажу з охорони праці; неповну забезпеченість засобами індивідуального захисту Житомирської області кадрами, а медичних працівників – засобами індивідуального захисту, дефіцит лікарів-епідеміологів, гігієністів і профпатологів.Цель публикации состояла в оценке безопасности, гигиены труда и инфекционного контроля в лечебных учреждениях Житомирской области Украины для улучшения управления рисками заражения медицинского персонала вирусом SARS-CoV-2 и снижения профессиональной заболеваемости и смертности медицинских работников от COVID-19. Работа медиков, задействованых в преодолении пандемии COVID-19, отнесена к опасной (экстремальной). Кроме вируса SARS-CoV-2, на формирование условий труда медицинских работников влияют сопутствующие физические, химические факторы и высокое физическое и нервно-эмоциональное напряжение. Среди медицинских работников с установленным диагнозом острого профессионального заболевания COVID-19 в Житомирской области Украины преобладают медицинские сестры (38,57%), младшие медицинские сестры (26,10%), фельдшеры (5,37%), врачи общей практики – семейной медицины (4,85%), врачи-хирурги (4,16%), врачи-анестезиологи (2,54%), врачи-инфекционисты (2,08%), врачи-рентгенологи (1,85%). К основным причинам высоких уровней профессиональной заболеваемости медицинских работников лечебных учреждений Житомирской области следует отнести личную неосторожность пострадавших, неиспользование средств индивидуальной защиты при их наличии, работа в очаге заболевания, отсутствие или некачественное проведение инструктажа по охране труда, неполную обеспеченность лечебных учреждений Житомирской области кадрами, а медицинских работников – средствами индивидуальной защиты, дефицит врачей-эпидемиологов, гигиенистов и профпатологов. Доп.точки доступа: Яворовський, О. П. Скалецький, Ю. М. Брухно, Р. П. Харчук, Л. В. Киричук, І. М. Борис, В. М. Шуляренко, В. П.