Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Козак І. О., Микитюк С. Р., Мосійчук В. П., Козак Л. І. Заглавие : Сучасні підходи до діагностики і хірургічного лікування синдрому міріззі (власне клінічне спостереження з оглядом літератури) Место публикации : Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2018. - Т. 17, № 2. - С. 65-70 (Шифр КУ26/2018/17/2) Примечания : Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-главная: ОБЗОР -- REVIEW МИРИЗЗИ СИНДРОМ -- MIRIZZI SYNDROME ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS ПОЗДНИЙ ДИАГНОЗ -- DELAYED DIAGNOSIS МАГНИТНОГО РЕЗОНАНСА ИЗОБРАЖЕНИЕ -- MAGNETIC RESONANCE IMAGING Аннотация: У статті наведені огляд літератури та власне клінічне спостереження щодо діагностики і хірургічного лікування синдрому Міріззі – рідкісного ускладнення жовчнокам’яної хвороби. Клінічна картина цього захворювання не має характерних симптомів. Основними клінічними ознаками СМ є періодична жовтяниця (84%), біль у правому підребер’ї (75%) і холангіт (56%), явища гострого холециститу і панкреатиту. Найбільш інформаційним методом передопераційної діагностики синдрому є магнітно–резонансна томографія, яка, на жаль, малодоступна для широкого використання. Діагностична чутливість МРТ при СМ становить 97,6%, інтраопераційної холангіографії – 94%, ЕРХПГ – 86%, ЧЧХГ– 5%, фіброхолангіоскопії – 77%, УЗД – 46%. Найбільш часто трапляється І тип СМ (10,5–51%), рідше II тип (15–41%), ще рідше типи ІІІ (3–44%), IV (7,4%) та V (2,9%). Провідна роль в лікуванні синдрому належить відкритим хірургічним втручанням. Лапароскопічна холецистектомія може бути показана тільки окремим пацієнтам з СМ І типу. Конверсія при цьому відбувається в 31–100 %, ускладнення – у 60 %, пошкодження гепатикохоледоха – у 22 %. Відкрита холецистектомія залишається стандартом. При ІІ і ІІІ типах СМ виконують холецистектомію, зберігаючи частину кишені Hartmann з подальшою пластикою СЖП на дренажі Кера. При СМ IV типу показана гепатикоєюностомія. Зміна послідовності етапів операції, у власному спостережені, із виконанням холангіографії перед холецистектомією дала можливість діагностувати та встановити тип синдрому Міріззі, визначити оптимальний обсяг хірургічного втручання, запобігти інтра– та післяопераційні ускладненням Доп.точки доступа: Козак, І. О. Микитюк, С. Р. Мосійчук, В. П. Козак, Л. І.