Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Височина І. Л., Ніколаєнко-Камишова Т. П., Бєсєдін О. М. Заглавие : Постковідний синдром: щодо ризиків розвитку тромботичних ускладнень у хворих з ішемічними ураженнями кінцівок (клінічні випадки) Место публикации : Медичні перспективи. - Д., 2021. - Т. 26, № 3WМУ10/2021/26/3. - С. 205-211 Примечания : Бібліогр. в кінці ст. MeSH-главная: КОРОНАВИРУС -- CORONAVIRUS СИНДРОМ -- SYNDROME КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY ТРОМБОЗ -- THROMBOSIS ИШЕМИЯ -- ISCHEMIA КОНЕЧНОСТИ -- EXTREMITIES ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS Аннотация: Проблема постковидного синдрому в даний час актуальна, оскільки при стабілізації вітальних функцій продовжується процес імунологічного запалення з порушеннями функцій ендотелію, внаслідок чого у хворих з ангіопатіями та васкулопатіями наростають прояви ішемізації тканин. Зазначено, що при коморбідності COVID-19 з гіпертонічною хворобою, ішемічною хворобою серця, цукровим діабетом, системними захворюваннями сполучної тканини значно підвищуються ризики несприятливого перебігу, прогнозу та розвитку судинних ускладнень. Ступінь тяжкості запального процесу та прогнозування ймовірності розвитку ускладнень підтверджуються змінами лабораторних показників, а саме: у загальному аналізі крові – лейкоцитоз, підвищення рівня нейтрофільних гранулоцитів, зниження вмісту гемоглобіну та тромбоцитів; у біохімічних показниках – зниження рівня загального білка, підвищення показників аланінтрансферрази, аспартатамінотрансферрази, лактатдегідрогенази, С-реактивного протеїну, феритину; коагуляційні зміни – підвищення рівня фібриногену, Д-димеру, скорочення активованого часткового тромбопластинового часу. На підставі розглянутих клінічних випадків, з урахуванням сучасних уявлень про особливості розвитку тромботичних ускладнень при COVID-19 інфекції у хворих з ішемічним ураженням кінцівок, доведено необхідність призначення низькомолекулярних гепаринів як препаратів для лікування тромбофілічних станів у пацієнтів з коморбідною патологією. Детальне вивчення гістологічних матеріалів з акцентом зміни на рівні мікроциркуляції в ішемізованих тканинах дозволить розробити алгоритми лікування та профілактики ускладнень. Вирішення цих питань, не лише за наявності COVID-19, а й за будь-яких стресових ситуацій, потребує ретельного уточнення механізмів розвитку ускладнень та своєчасного адекватного комплексного підходу до лікування для покращення та стабілізації стану хворих Доп.точки доступа: Ніколаєнко-Камишова, Т. П. Бєсєдін, О. М.