Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Сторожук О. Б., Селезньова І. Б., Сторожук Л. О., Платонова Т. М., Сторожук Б. Г., Довгалюк Т. В. Заглавие : Деякі показники гемостазу та летальність від тромботичних ускладнень у хворих ХХН VД стадії, які перебували на лікуванні методом програмного гемодіалізу (п’ятирічне спостереження) Параллельн. заглавия :Some indicators of hemostasis and mortality from thrombotic complications in patients with CKD stage VD who were treated by programmed hemodialysis (five-year follow-up) Место публикации : Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2021. - Т. 25, № 3. - С. 409-412 (Шифр ВУ80/2021/25/3) Примечания : Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-главная: ПОЧЕК БОЛЕЗНИ -- KIDNEY DISEASES ГЕМОСТАЗ -- HEMOSTASIS ГЕМОДИАЛИЗ -- RENAL DIALYSIS ФИБРИН -- FIBRIN C-РЕАКТИВНЫЙ БЕЛОК -- C-REACTIVE PROTEIN ФИБРИНОГЕН -- FIBRINOGEN Аннотация: Тромботичні ускладнення у хворих з хронічною хворобою нирок (ХХН) VД стадії, які лікуються методом програмного гемодіалізу, є однією з причин високої летальності у даної категорії пацієнтів, при цьому основною патогенетичною ланкою виступають порушення у системі гемостазу, які характеризуються системною активацією згортання крові та призводять до розвитку тромбофілій. Мета – вивчити біохімічні молекулярні маркери гемостазу у хворих ХХН VД стадії, які отримують лікування методом програмного гемодіалізу, та визначити їх довгостроковий вплив на розвиток тромботичних ускладнень та летальність. В дослідження включено 88 пацієнтів (52 чоловіки та 36 жінок) з ХХН VД стадії, які проходили лікування методом програмного гемодіалізу, віком від 26 до 65 років. Період спостереження за хворими складав п’ять років. Біохімічне визначення рФ проводили методом бісайтового імуноферментного кількісного аналізу, визначення Д-димерів оцінювали імуноферментним методом з використанням специфічних моноклональних антитіл до епітопів Д-д, оцінку активності рС в плазмі крові проводили при його активації отрутою щитомордника звичайного з наступною спектрофотометрією при довжині хвилі 405 нм. Фібриноген у плазмі крові визначали за допомогою тромбіноподібного ферменту анцистрону-Н спектрофотометричним методом за довжини хвилі 280 нм. Адекватність фібринолітичної активності плазми оцінювали за співвідношенням Д-д/рФ. Обробка матеріалів проведена з використанням методів варіаційної статистики та кореляційного аналізу. Встановлено, що за п’ятирічний період від тромботичних ускладнень померло 13 пацієнтів (14,8%), 7 чоловіків і 6 жінок. Основними тромботичними ускладненнями виступали інфаркт міокарда (6), ішемічний інсульт (4), мезентеріальний тромбоз (2) та синдром десимінованого внутрішньосудинного згортання (ДВЗ) (1) (дані патоморфологічного дослідження). У хворих загальної групи у порівнянні з контролем спостерігалось достовірне збільшення концентрації рФ, зниження рівня рС, практично дворазове зростання концентрації Фг зі зменшенням співвідношення Д-д/рФ при відсутній реакції Д-д. Тенденцію до зростання співвідношення Д-д/рФ у групі померлих від тромботичних ускладнень необхідно розцінювати, як появу мікротромбозів з утворенням дериватів фібрину на тлі незначної активації фібринолізу. Проведена кореляційна оцінка взаємозв’язків рФ у загальній групі із Д-д, Фг, рС та співвідношеннями Д-д/рФ виявила середню пряму залежність його із Д-димером (r=0,39) (p0,001), відсутність кореляційних зв’язків із фібриногеном (rThrombotic complications in patients with stage VD chronic kidney disease (CKD), treated by program hemodialysis is one of the causes of high mortality in this category of patients; its major pathogenetic component proved to be hemostatic system disturbances characterized by systemic activation of blood clotting process leading to the development of thrombophilia. Objective – to study the biochemical molecular markers of hemostasis in patients with stage VD CKD, treated by program hemodialysis, and to determine their long-term effect on the development of thrombotic complications and mortality. The study included 88 patients (52 males and 36 females) aged 26 to 65 years with stage VD CKD, treated by program hemodialysis. The patients were followed up for five years. Soluble fibrin (sF) level was determined by two-site enzyme-linked immune-sorbent quantitative assay; D-dimer – by enzyme immunoassay using specific monoclonal antibodies to D-dimer epitopes; protein C (pC) activity in blood plasma was estimated by its activation with copperhead snake venom followed by spectrophotometry with wavelength 405 nm. Blood plasma fibrinogen was determined using thrombin-like enzyme Antsistron-H by spectrophotometry with wavelength 280 nm. Blood plasma fibrinolytic activity was evaluated by the relationship between D-dimer and soluble fibrin. Processing of materials was carried out using the methods of variation statistics and correlation analysis. During five years of follow up there were 13 deaths (14.8%), 7 among males and 6 among females, caused by thrombotic complications. The main thrombotic complications were myocardial infarction (6), ischemic stroke (4), mesenteric thrombosis (2) and disseminated intravascular coagulation syndrome (DIC) (1) (according to pathomorphological data). The patients of general group were found to have significantly increased sF level, decreased pC as compared to the control group, as well as twofold increase of fibrinogen concentration along with decreased D-dimer/sF ratio and no response of D-dimer to increased soluble fibrin level. The tendency of D-dimer/sF ratio to increase in those who died because of thrombotic complications could be indicative of microthrombosis with formation of fibrin derivatives along with mild activation of fibrinolysis. Correlation relationships between soluble fibrin and D-dimer, fibrinogen and protein C in general group were assessed, and the following data were obtained: medium direct relationship between soluble fibrin and D-dimer (r= 0.56) (p0.001), and absence of correlation with fibrinogen (r Доп.точки доступа: Сторожук, О. Б. Селезньова, І. Б. Сторожук, Л. О. Платонова, Т. М. Сторожук, Б. Г. Довгалюк, Т. В.