Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Лахно І. В., Коровай С. В. Заглавие : Актуальні питання прогнозування і профілактики передчасних пологів Место публикации : Здоров’я жінки. - 2020. - № 1. - С. 8-13 (Шифр ЗУ38/2020/1) Примечания : Библиогр. в конце ст. MeSH-главная: РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE ФИБРОНЕКТИНЫ -- FIBRONECTINS СЕРКЛЯЖ ШЕЙКИ МАТКИ -- CERCLAGE, CERVICAL ПРОФИЛАКТИКА ПЕРВИЧНАЯ -- PRIMARY PREVENTION ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS Аннотация: Передчасні пологи – значна проблема сучасної медицини. Дуже важливими аспектами її вирішення є їхнє прогнозування і профілактика. Сьогодні серед великої кількості біофізичних і біохімічних маркерів передчасних пологів найбільшу популярність мають дані ультразвукової цервікометрії. Відомо, що «синдром короткої шийки» матки не є еквівалентом істміко-цервікальної недостатності. Існуючі стратегії використання превентивних комбінацій розраховані лише на наявність збільшеного ризику передчасних пологів. Тому питання розроблення диференційованого підходу до окремого або сукупного використання препаратів прогестерону, акушерського песарію або серкляжу не є вирішеним. До цього слід додати, що у більшості практичних рекомендацій, які базуються на принципах доказової медицини, немає відмінностей щодо можливого патогенезу передчасних пологів. Слід визначати терапевтичну стратегію на тлі використання превентивних комбінацій з урахуванням протипоказань з боку матері або плода. Ультразвукова цервікометрія і біохімічні маркери, особливо при їхньому комбінованому використанні, покращують ідентифікацію пацієнток з ризиком передчасних пологів порівняно з ізольованим застосуванням клінічних ознак. Серед існуючих біохімічних предикторів передчасних пологів найкращим є показник плодового фібронектину. Проте прогностична цінність цього тесту, як і фосфорильованого транспортного білка інсуліноподібного фактора росту за їхнього окремого використання, є обмеженою. У вагітних з довжиною шийки матки – 1,5 і 3 см рекомендовано використовувати аналіз на плацентарний альфа-мікроглобулін-1. Уведення кортикостероїдів слід проводити лише, коли ризик передчасних пологів підтверджено даними цервікометрії та тестом на плацентарний альфа-мікроглобулін-1 (існує високий ризик передчасних пологів протягом 7 днів). У пацієнток з істміко-цервікальною недостатністю слід проводити елективний серкляж до 16 тиж вагітності. За наявності «короткої шийки» матки і відсутності обтяжливих даних анамнезу тактика повинна бути індивідуалізована. Ефективність застосування серкляжу або песарію не доведена. Починати необхідно з інтравагінального уведення прогестерону. Спостереження за пацієнткою (цервікометрія у динаміці) дозволить підібрати ефективний метод: серкляж або песарій і вагінальний прогестерон. У разі прогресуючого вкорочення шийки матки у II триместрі доцільно проводити ургентний серкляж. За наявності неспроможності шва на шийці матки можливе додаткове уведення песарію. У жінок з багатоплідною вагітністю не існує доказів ефективності використання елективного серкляжу або песарію. Проте можливе застосування екстреного серкляжу, песарію у комбінації з вагінальним прогестероном або монотерапії вагінальним прогестероном Доп.точки доступа: Коровай, С. В.