Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Онопрієнко О. П. Заглавие : Сучасні ангіоневрологічні тренди медичної допомоги у випадку мозкового інсульту серед населення, у тому числі що проживає на тимчасово забруднених територіях України, та УЛНА на ЧАЕС: сучасний погляд на проблему й власні дослідження (до 35-ї річниці техногенної аварії на ЧАЕС) Место публикации : Міжнародний неврологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 1. - С. 50-60 (Шифр МУ64/2021/17/1) Примечания : Бібліогр. в кінці ст. MeSH-главная: ИНСУЛЬТ -- STROKE ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS ЗАБОЛЕВАЕМОСТЬ -- MORBIDITY СМЕРТНОСТЬ -- MORTALITY АВАРИЙНЫЙ РАДИОАКТИВНЫЙ ВЫБРОС -- RADIOACTIVE HAZARD RELEASE БЕДСТВИЯ, АВАРИИ И КАТАСТРОФЫ -- DISASTERS Аннотация: У статті висвітлено інсульт як проблему світового масштабу, його зв’язок з трьома групами факторів ризику (патогенетичними, психогенними і екологічними — забруднення довкілля). Напередодні 35-ї річниці техногенної катастрофи в Чорнобилі (26 квітня 1986 року) автор порівняв дані щодо інсульту в Україні та в Японії після аварії на АЕС «Фукусіма-1» (11–12 березня 2011 року), яка призвела до розплавлення активної зони реакторів відразу на трьох енергоблоках. Піднімаються питання оптимізації надання спеціалізованої медичної допомоги хворим з мозковим інсультом, факторами ризику інсульту. Необхідно мінімізувати наслідки, оптимізувати лікування, профілактику факторів ризику, особливо в тих районах, де населення наражається на небезпеку інкорпорованого радіаційного ураження організму через харчові продукти і воду. Також необхідно поліпшення спеціалізованої інсультної допомоги, створення інсультних центрів по областях України. Проведені дослідження свідчать про те, що причин для виникнення мозкових інсультів багато, і на сьогодні вони досконало не вивчені. Особливостями клінічного перебігу мозкових інсультів в учасників ліквідації наслідків аварії (УЛНА) на ЧАЕС є розвиток їх у середньому в 40–49 років і похилому віці, тривалий судинний анамнез, що характеризується трансформацією в дебюті вегетосудинної дистонії у дисциркуляторну (пострадіаційну) енцефалопатію, переважання ішемічного характеру мозкового інсульту над геморагічним, ураження переважно каротидного басейну, відносна доброякісність клінічного перебігу, прогресуючий характер психічних розладів, супутня соматична коморбідна патологія, наявність стійкого патоморфологічного субстрату з боку як судинної ендотеліальної дисфункції, так і мозкової лікворної системи. Отримана інформація доповнює дані щодо патогенезу, клініки й діагностики мозкового інсульту в УЛНА та становить практичний інтерес. Порушені питання оптимізації надання спеціалізованої допомоги в інсультних відділеннях, центрах, достатньої їх комплектації як кадрами, так і апаратурою, а також подальшої реабілітації стають наріжним каменем у подоланні епідемії інсульту. З огляду на сказане зберігається необхідність продовження фундаментальних досліджень у цій галузі та якнайшвидшої розробки, впровадження наукової концепції щодо профілактики, раннього виявлення основних модифікованих факторів ризику інсульту разом з сімейними терапевтами, спеціалістами вузького профілю. Належне лікування інсульту, безперечно, покращить якість життя пацієнтів та їх родичів