Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Білінський П. І., Цюра Ю. П., Антонів В. Р. Заглавие : Проблемні питання сучасного остеосинтезу переломів плечової кістки Место публикации : Травма. - Донецьк, 2021. - Том 22, N 1. - С. 16-22 (Шифр ТУ3/2021/22/1) Примечания : Бібліогр. в кінці ст. MeSH-главная: ПЛЕЧЕВОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- HUMERAL FRACTURES ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ИНТРАМЕДУЛЛЯРНАЯ -- FRACTURE FIXATION, INTRAMEDULLARY ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ФИКСИРУЮЩИЕ УСТРОЙСТВА ВНУТРЕННИЕ -- INTERNAL FIXATORS ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS Аннотация: За останні двадцять років відбулися значні зміни в лікуванні переломів плечової кістки (ППК). В остеосинтезі з’явилось багато високотехнологічних засобів. Численні майстер-класи, короткотривалі курси недостатньо висвітлюють проблемні питання остеосинтезу цими фіксаторами. Результати лікування ППК досить часто, на жаль, залишають бажати кращого. Мета роботи — аналіз біомеханічних аспектів сучасних фіксаторів для остеосинтезу ППК, причин ускладнень і незадовільних результатів їх застосування. Матеріали та методи. Аналіз доступних літературних даних, рентгенограм цікавих випадків, історій хвороби пацієнтів із ускладненнями і негативними результатами остеосинтезу ППК інтрамедулярними блокуючими стрижнями, LCP-пластинами. Результати. Результат лікування ППК значною мірою залежить від розуміння процесу репаративної регенерації. Намітилась тенденція до механістичного підходу в лікуванні переломів кісток та їх наслідків. При переломах хірургічної шийки ПК застосовують фігурні LCP-пластини. Вони передбачають уведення в головку кістки мінімум 4 блокуючих гвинтів. Часто це закінчується розвитком асептичного некрозу. Відсутність анатомічної репозиції відламків, а також проведення в головку ПК 5–7 гвинтів призводить до деформуючого артрозу плечового суглоба. Подібні ускладнення ми спостерігали у 10 пацієнтів. Уведення значної кількості гвинтів у головку кістки може ускладнитись зламом фіксатора на межі перепаду напруження пластини. У складних випадках ППК і при ускладненнях остеосинтезу іншими фіксаторами у 170 пацієнтів ми застосовували розроблений нами пристрій для фіксації кісткових відламків. Він захищений патентом України № 17502, усуває шкідливий тиск пластини на кістку, здійснює стабільний остеосинтез при максимально можливій короткій пластині. Блокування гвинтів у пластині при недостатньо репонованих фрагментах закінчується розвитком псевдоартрозу. Частим ускладненням застосування LCP-пластин є ефект зварювання між головкою гвинта і пластиною. На фоні остеопорозу кістки LCP-пластина фактично виконує роль протеза, що посилює явища остеопорозу. При пізньому видаленні LCP-пластини в таких випадках можлива рефрактура ПК. Висновки. Таким чином, остеосинтез LCP-пластинами переломів ПК має значні переваги перед традиційними контактними пластинами. Ускладнення і негативні результати остеосинтезу можуть виникнути при застосуванні їх не за показаннями, порушенні методики, техніки оперативного втручання та правильності ведення післяопераційного періоду Доп.точки доступа: Цюра, Ю. П. Антонів, В. Р.