Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Шевченко Т. О., Педаченко А. Є., Сребняк І. А. Заглавие : Оцінка ефективності стапедопластики в пацієнтів з отосклерозом із використанням різних видів протезів Место публикации : Шпит. хірургія. - Тернопіль, 2021. - N 2. - С. 81-86 (Шифр ШУ1/2021/2) MeSH-главная: ОТОСКЛЕРОЗ -- OTOSCLEROSIS ПРОТЕЗЫ И ИМПЛАНТАТЫ -- PROSTHESES AND IMPLANTS Аннотация: Мета роботи: вивчити функціональні результати стапедопластики з використанням тефлонового і комбінованого титановотефлонового протеза у терміни 3, 6 та 12 місяців після операційного втручання у хворих на отосклероз. Роботу проводили у відділі мікрохірургії вуха та отонейрохірургії. Проведено динамічне обстеження і хірургічне лікування 30 пацієнтів з отосклерозом віком від 28 до 67 років, з них 19 – жінки, 11 – чоловіки. Всім пацієнтам проводили спеціальні методи дослідження: отомікроскопію, тональну порогову аудіометрію, імпедансометрію. Показаннями до хірургічного втручання були скарги на зниження слуху, кондуктивна або змішана приглухуватості з наявністю кістковоповітряного інтервалу в мовному діапазоні частот не менш 20 дБ, нормальний рівень тиску в барабанній порожнині (від 100 до 50 дПа) за даними імпедансометрії, відсутність реєстрації акустичного рефлексу стремінцевого м’яза при впливі звуків надпорогової гучності: 80 – на усіх зареєстрованих частотах, нормальна прохідність слухової труби, відсутність некомпенсованої соматичної і запальної патології. Хірургічне втручання завжди проводили на вусі, яке гірше чує. Проводили оцінку функціональних результатів лікування впродовж 3–12 місяців після операції. Для порівняння ефективності проведеного лікування пацієнтів (n=30) розподілили на групи залежно від матеріалу використаних стапедіальних протезів: 1 група – 22 пацієнти, яким провели поршневу калібрувальну стапедопластику з використанням тефлонового стапедіального протеза; 2 група – 8 пацієнтів, яким провели поршневу стапедопластику комбінованим титановим протезом. Отже, порівнюючи результати стапедопластики з різними видами стапедіальних протезів за показниками кістковоповітряного інтервалу, ми встановили, що ефективнішим у плані функціональних результатів є використання титанових протезів на відміну від тефлонових. Встановлено, що при використанні титановотефлонового протеза при стапедопластиці визначається достовірно виражене зниження порогів слуху на високих частотах (3–8) кГц, що може бути зумовлено меншим діаметром протезу. КПІ після операційного втручання на низьких частотах у пацієнтів, яким був встановлений тефлоновий протез, знаходився в межах 10–20 дБ у всіх пацієнтів. Доведено, що після поршневої стапедо-пластики із використанням тефлонового протеза спостерігається повільне закриття КПІ до 10 дБ через 6 місяців у 78 % хворих після операційного втручання порівняно з раннім післяопераційним періодом. Використання комбінованого тефлонового протеза проявляє кращі результати через 3 місяці після операційного втручання з закриттям КПІ до 10 дб у 96 % пацієнтів зі зменшенням порогів ПП по всьому діапазону частот, але саме у цієї групи хворих результати погіршилися через 12 місяців у 26 % хворих, що ми пов’язуємо із порушенням кровообігу в слизовій оболонці довгого відростка ковадла внаслідок більш щільного контакту металевої частини протеза із лентикулярним паростком.Цель работы: изучить функциональные результаты стапедопластики с использованием тефлонового и комбинированного титановотефлонового протеза в сроки 3, 6 и 12 месяцев после оперативного вмешательства у больных отосклерозом. Работа проводилась в отделе микрохирургии уха и отонейрохирургии. Было проведено динамическое обследование и хирургическое лечение 30 пациентов с отосклерозом в возрасте от 28 до 67 лет, из них 19 – женщины, 11 – мужчины. Всем пациентам проводили специальные методы исследования: отомикроскопию, тональную пороговую аудиометрию, импедансометрию. Показаниями к хирургическому вмешательству были жалобы на снижение слуха, выявление кондуктивной или смешанной тугоухости с наличием костновоздушного интервала в речевом диапазоне частот не менее 20 дБ, нормальный уровень давления в барабанной полости (от 100 до 50 ГНА) по данным импедансометрии, отсутствие регистрации акустического рефлекса стременной мышцы при воздействии звуков надпороговой громкости:80 – на всех зарегистрированных частотах, нормальная проходимость слуховой трубы, отсутствие некомпенсированной соматической и воспалительной патологии. Хирургическое вмешательство всегда проводили на ухе, которое хуже слышит. Проводилась оценка функциональных результатов лечения в сроки 3–12 месяцев после операции. Для сравнения эффективности проведенного лечения пациенты (n = 30) разделены на группы в зависимости от материала использованных стапедиальних протезов: 1 группа – 22 пациента, которым проведена поршневая калибровочная стапедопластика с использованием тефлонового стапедиального протеза; 2 группа – 8 пациентов, которым проведена поршневая стапедопластика комбинированным титановым протезом. Итак, сравнивая результаты стапедопластики с различными видами стапедиальних протезов по показателям костновоздушного интервала, мы установили, что более эффективным в плане функциональных результатов является использование титановых протезов в отличие от тефлоновых. Установлено, что при использовании титановотефлонового протеза при стапедопластике определяется до-стоверно выраженное снижение порогов слуха на высоких частотах (3–8) кГц, что может быть обусловлено меньшим диаметром протеза. КВИ после оперативного вмешательства на низких частотах у пациентов, которым был установлен тефлоновый протез, находился в пределах 10–20 дБ у всех пациентов. Доказано, что после поршневой стапедопластики с использованием тефлонового протеза наблюдается медленное закрытие КВИ до 10 дБ через 6 месяцев у 78 % больных после оперативного вмешательства по сравнению с ранним послеоперационным периодом. Использование комбинированного тефлонового протеза показывает лучшие результаты через 3 месяца после оперативного вмешательства с закрытием КВИ до 10 дБ у 96 % пациентов с уменьшением порогов ВП по всему диапазону частот, но именно у этой группы больных результаты ухудшились через 12 месяцев у 26 % больных, что мы связываем с нарушением кровообращения в слизистой оболочке длинного отростка наковальни вследствие более плотного контакта металлической части протеза с лентикулярным отростком. Доп.точки доступа: Педаченко, А. Є. Сребняк, І. А. |