Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Іваненко Т. В., Винокурова А. В. Заглавие : Ключові молекулярно-генетичні регулятори диференціювання ендокриноцитів підшлункової залози Место публикации : Клінічна та експериментальна патологія. - Чернівці, 2021. - Т. 20, № 4. - С. 116-121 (Шифр КУ27/2021/20/4) Примечания : Бібліогр. в кінці ст. MeSH-главная: ЭНДОКРИННЫЕ КЛЕТКИ -- ENDOCRINE CELLS ПОДЖЕЛУДОЧНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PANCREAS Аннотация: Мета роботи – проаналізувати літературні дані стосовно групи найбільш важливих та активних генів, що беруть участь у формуванні ендокринного апарату підшлункової залози. Висновки. Фактори та маркери транскрипції, що визначають типи клітин, активно діють у підшлунковій залозі під час ембріогенезу. Серед ключових генів, пов’язаних із диференціюванням, є головний регулятор ендокринної підшлункової залози нейрогенін-3 (Ngn3), специфічні для альфа-клітини гени – Рах 6, Arx, Maf-B, Nkx-2.2, Nkx-6.2; бета-клітинні специфічні транскрипційні фактори – Pax 4, Maf-A, Maf-B, Nkx-6.1, Nkx-2.2, PDX-1; дельта-клітини – Pax-6, Pax-4; маркер прогеніторних клітин – C-kit. Регуляторні білки, що кодуються цими генами, контролюють механізми диференціювання ендокриноцитів, які активні не тільки під час ембріогенезу, але й продовжують індукувати утворення ендокринних клітин протягом дорослого життя, у тому числі під впливом екзогенних та ендогенних факторів, коли з протокових клітин утворюються нові острівці. Кожен із перерахованих вище генів функціонально важливий на різних етапах детермінації та диференціювання клітин підшлункової залози, і мутація хоча б в одному з цих генів може спричинити серйозні порушення розвитку та функціонування органу. Враховані гени мають важливе значення не тільки в період ембріонального розвитку підшлункової залози, але й необхідні для нормального функціонування бета-клітин протягом усього життя, оскільки різні патологічні стани пов’язані з мутаціями цих генів. Такі процеси, як гіпоксія, гіпертонія, цукровий діабет, можуть впливати на рівень експресії генів під час диференціації клітинпопередників, у такий спосіб визначаючи щільність популяції ендокриноцитів у підшлунковій залозі згодом шляхом детермінації клітин-попередників, які підтримують базальний гомеостаз. Доп.точки доступа: Винокурова, А. В.