Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Рыбаков С. И. Заглавие : Инсиденталома щитовидной железы: пренебречь или исследовать? Место публикации : Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 4. - С. 110-120 (Шифр МУ65/2021/17/4) Примечания : Бібліогр. в кінці ст. MeSH-главная: ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- THYROID NEOPLASMS РИСКА СТЕПЕНИ ОЦЕНКА -- RISK ADJUSTMENT ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC Аннотация: В современной клинической практике тиреоидной инсиденталомой считается непальпируемый узел в щитовидной железе (ЩЖ), обнаруживаемый случайно с помощью технических средств визуализации при обследовании пациента по поводу других, нетиреоидных заболеваний. Размеры его ограничиваются 10 мм — граница, выше которой он уже может быть доступен пальпации квалифицированным специалистом. На взгляд автора, подобное определение суживает понятие инсиденталомы, прежде всего с нозологической точки зрения. Под определением «узел» может скрываться микро- или макрофолликулярный узловой зоб, опухоль, доброкачественная (аденома) или злокачественная (карцинома), очаг тиреоидита, киста, воспалительный очаг (инфильтрат, абсцесс), кальцификат. При перечислении методов обнаружения инсиденталом исключается пальпаторный способ, и обнаруживаемые с его помощью узлы в ЩЖ размерами не только до 10 мм, но и более следовало бы также назвать инсиденталомами. То же можно сказать об узлах, случайно обнаруживаемых на шее при операциях по поводу заболеваний трахеи, шейного отдела пищевода, слюнных желез. Говоря об инсиденталомах, обнаруживаемых при аутопсиях, следует отметить, что часть из них бывают больше 10 мм и даже более значительных размеров. Все эти позиции не укладываются в определение тиреоидной инсиденталомы только как непальпируемого узла в ЩЖ до 10 мм, определяемого инструментальными методами визуализации. Поэтому понятие «тиреоидная инсиденталома» является более широким и емким, чем формулируемое современное ее определение. Инсиденталомой ЩЖ следует считать любое дополнительное образование в ней независимо от его размеров, обнаруженное любым нецелевым методом исследования. Непальпируемые и, как правило, клинически «немые» узлы до 10 мм, определяемые с помощью инструментальных методов, можно рассматривать как один из подвидов инсиденталом. Частота обнаружения их в последние годы резко возросла, определенная часть является злокачественными новообразованиями с непредсказуемым течением, тактические подходы к ним окончательно не выработаныУ сучасній клінічній практиці тиреоїдною інсиденталомою вважається непальпований вузол у щитоподібній залозі (ЩЗ), що виявляється випадково за допомогою технічних засобів візуалізації при обстеженні пацієнта з приводу інших, нетиреоїдних захворювань. Розміри його обмежуються 10 мм — межею, вище якої він вже може бути доступний пальпації кваліфікованим фахівцем. На погляд автора, подібне визначення звужує поняття інсиденталоми, перш за все з нозологічної точки зору. Під визначенням «вузол» може ховатися мікро- або макрофолікулярний вузловий зоб, пухлина, доброякісна (аденома) або злоякісна (карцинома), вогнище тиреоїдиту, кіста, запальне вогнище (інфільтрат, абсцес), кальцифікати. При перерахуванні методів виявлення інсиденталом виключається пальпаторний спосіб і виявлені за його допомогою вузли в ЩЗ розмірами не тільки до 10 мм, а й більше, які варто було б також назвати інсиденталомами. Те ж можна сказати про вузли, що випадково виявляються на шиї при операціях із приводу захворювань трахеї, шийного відділу стравоходу, слинних залоз. Говорячи про інсиденталоми, що виявляються при автопсії, слід зазначити, що деякі з них мають розміри понад 10 мм. Усі ці позиції не вкладаються у визначення тиреоїдної інсиденталоми лише як непальпованого вузла в ЩЗ до 10 мм, що визначається інструментальними методами візуалізації. Тому поняття «тиреоїдна інсиденталома» є більш широким і ємкісним, ніж формульоване сучасне її визначення. Інсиденталомою ЩЗ слід вважати будь-яке додаткове утворення в ній незалежно від його розмірів, виявлене будь-яким нецільовим методом дослідження. Непальповані і, як правило, клінічно «німі» вузли до 10 мм, що визначаються за допомогою інструментальних методів, можна розглядати як один із підвидів інсиденталом. Частота виявлення їх останніми роками різко зросла, певна частка є злоякісними новоутвореннями з непередбачуваним перебігом, тактичні підходи до них остаточно не вироблені