Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Назарчук О. А., Нагайчук В. І., Назарчук Г. Г., Чорнопищук Р. М. Заглавие : Мікробіологічне та гістологічне дослідження ефективності застосування антисептичних засобів пролонгованої дії в лікуванні ран пацієнтів з опіками Место публикации : Art of Medicine. - 2018. - N 4. - С. 129-135 (Шифр АУ50/2018/4) Примечания : Бібліогр.: в кінці ст. Предметные рубрики: Декаметоксин (амосепт)-- тер прим MeSH-главная: ОЖОГИ -- BURNS ГИСТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- HISTOLOGICAL TECHNIQUES ПРОТИВОИНФЕКЦИОННЫЕ СРЕДСТВА ЛОКАЛЬНЫЕ -- ANTI-INFECTIVE AGENTS, LOCAL ЛЕКАРСТВА ЗАМЕДЛЕННОГО ДЕЙСТВИЯ -- DELAYED-ACTION PREPARATIONS ПОВИДОН-ИОД -- POVIDONE-IODINE ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS Аннотация: В роботі представлені результати дослідження особливостей процесу ранозагоєння та мікробної колонізації ран хворих з важкими опіками (n=61; площа 10-60%) при місцевому застосуванні декасану та антимікробної композиції (АМК) декаметоксину (ДКМ). Порівняльне мікробіологічне дослідження ефективності застосування декасану в обробці ран та подальшим накладанням марлі, імпрегнованої АМК показало раннє зниження кількості мікроорганізмів нижче 105 КУО/мл (7 доба), в порівнянні з традиційною місцевою терапією повідон-йодом та волого-висихаючими пов’язками з цим антисептиком. При застосуванні засобів на основі ДКМ, доведено виражені гістологічні відмінності перебігу ранового процесу в пацієнтів з важкими опіками, що свідчили про ранній початок інтенсивного ранозагоєння та пролонгацію запалення в ранах групи порівняння. При застосуванні декасану і АМК гістологічно встановлено появу ранніх компенсаторно-пристосувальних процесів безпосередньо у тканинах, прилеглих до імплантанта (7 доба – посилення судинної реакції, клітинна інфільтрація; 14 доба – відновлення тканинного кровообігу, початок формування грануляційної тканини та часткове відновлення епітеліального покриву) , через 21 добу – повноцінну регенерацію шкіри з усіма дериватами (площа ран до 30 %) або ознаки серозного запалення (рани більше 31 % поверхні тіла)). При застосуванні повідон-йоду загоєння ран все ще було незавершеним (21 доба) Доп.точки доступа: Назарчук, О. А. Нагайчук, В. І. Назарчук, Г. Г. Чорнопищук, Р. М.