Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Zorii I. A., Vasylieva N. V., Krychun I. I., Nicka O. M., Kharmanska I. B. Заглавие : Clinical and electroneuromyographic peculiarities of spastic syndrome in children with organic lesions of the nervous system Место публикации : Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2022. - Т. 26, № 2. - С. 57-62 (Шифр БУ5/2022/26/2) Примечания : Бібліогр. в кінці ст. MeSH-главная: ЦЕРЕБРАЛЬНЫЙ ПАРАЛИЧ -- CEREBRAL PALSY МЫШЕЧНАЯ СПАСТИЧНОСТЬ -- MUSCLE SPASTICITY ДЕТИ -- CHILD Аннотация: Актуальність. Органічні ураження центральної нервової системи (ЦНС) - це група нервово-психічних розладів, що виникають внаслідок впливу на мозок різних патологічних факторів. Дитячий церебральний параліч (ДЦП) є найбільш поширеним неврологічним захворюванням, що діагностовано у дітей раннього віку. 80 % дітей із ДЦП страждають на спастичні форми, основним симптомом яких є підвищення м’язового тонусу - спастичність. Цей синдром можна об’єктивізувати за допомогою електронейроміографічного (ЕНМГ) дослідження, яке дає можливість якісно та кількісно оцінити стан нервово-м’язової системи. Мета - визначити клініко-електронейроміографічні особливості спастичного синдрому у дітей із ДЦП залежно від інтенсивності рухових порушень. Матеріал і методи. Обстежено 122 дитини із ДЦП (середній вік 8,8 ± 3,7 року), розподілених на групи за результатами розширеної та переглянутої загальної класифікації рухових функцій (GFCS E&R). Усім пацієнтам проведено неврологічне обстеження та ЕНМГ дослідження. Для оцінки надсегментарного та сегментарного рівнів ураження нервової системи проаналізовано параметри Н-рефлексу та F-хвилі. Результати. У більшості обстежених дітей діагностовано спастичні форми ДЦП. Ортопедичну патологію частіше виявляли у дітей із ДЦП з вираженими руховими порушеннями, включаючи еквіновальгусне положення та плосковальгусну деформацію стоп. За даними ЕНМГ-параметрів ДЦП, у пацієнтів відзначалися провідникові розлади, що виражалися збільшенням амплітуди М-відповіді, особливо при дослідженні великогомілкового нерва, підвищенням співвідношення Нmах/Мmах та амплітуд Н-рефлексу та F-хвилі. Висновки. За результатами проведеного дослідження, параметри ЕНМГ змінювалися у бік погіршення, залежно від ступеня порушень рухової активності, відповідно, за Шкалою великих моторних функцій. Доп.точки доступа: Zorii, I. A. Vasylieva, N. V. Krychun, I. I. Nicka, O. M. Kharmanska, I. B.