Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Карлович Н. В., Мохорт Т. В., Сазонова Е. Г. Заглавие : Лептин и адипонектин у пациентов с хронической болезнью почек и вторичным гиперпаратиреозом Место публикации : Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 8. - С. 11-18 (Шифр МУ65/2021/17/8) Примечания : Бібліогр. в кінці ст. MeSH-главная: ПОЧЕК БОЛЕЗНИ -- KIDNEY DISEASES ГИПЕРПАРАТИРЕОЗ ВТОРИЧНЫЙ -- HYPERPARATHYROIDISM, SECONDARY ЛЕПТИН -- LEPTIN АДИПОНЕКТИН -- ADIPONECTIN Аннотация: Результаты исследований по оценке уровней адипонектина, лептина и их соотношения при хронической болезни почек (ХБП) противоречивы. Предполагается, что гиперлептинемия и изменение клиренса адипонектина являются следствием снижения скорости клубочковой фильтрации, усугубляют почечные нарушения и могут влиять на прогноз выживаемости по причине кардиоваскулярных событий. Известно, что вторичный гиперпаратиреоз является наиболее частым осложнением ХБП, не только оказывающим влияние на фосфорно-кальциевый обмен и костную ткань, но и вносящим вклад в развитие патологических процессов с вовлечением иных гормонально-метаболических маркеров. Наи-больший интерес представляет оценка уровня адипоцитокинов при развитии вторичного гиперпаратиреоза (ВГПТ) на фоне ХБП как независимого фактора увеличения сердечно-сосудистых рисков. Цель исследования: оценка уровней адипоцитокинов (адипонектин, лептин) и их соотношения у пациентов с различными стадиями ХБП и их взаимосвязи с проявлениями ВГПТ. Материалы и методы. В одномоментное поперечное исследование были включены 160 человек с хронической почечной недостаточностью и 40 здоровых лиц в качестве группы сравнения. Результаты. Установлено снижение уровней лептина и увеличение доли пациентов с гиполептинемией при уменьшении скорости клубочковой фильтрации, что может быть важным фактором, определяющим нутритивный статус. Отмечено наличие корреляционных связей уровней лептина с индексом массы тела (ИМТ) (ρ = 0,411) и возрастом пациентов (ρ = 0,189), а также соотношений лептин/адипонектин и адипонектин/лептин (ρ = 0,395 и ρ = –0,395) с ИМТ у пациентов с ХБП, сохраняющееся в подгруппах по стадиям почечной недостаточности. Выявлена взаимосвязь с полом для лептина и снижение его уровней ниже нормальных значений у лиц обоих полов. Выводы. Доля пациентов с гиперадипонектинемией была значимо выше у лиц с терминальной стадией ХБП по сравнению с пациентами на стадиях 1–2. У исследуемых пациентов не установлено статистически значимой взаимосвязи адипоцитокинов и уровней паратгормона с наличием ВГПТРезультати досліджень щодо оцінки рівнів адипонектину, лептину та їх співвідношення при хронічній хворобі нирок (ХХН) суперечливі. Передбачається, що гіперлептинемія та зміна кліренсу адипонектину є наслідком зниження швидкості клубочкової фільтрації, посилюють ниркові порушення та можуть впливати на прогноз виживання через кардіоваскулярні події. Відомо, що вторинний гіперпаратиреоз є найчастішим ускладненням ХХН, що не тільки впливає на фосфорно-кальцієвий обмін і кісткову тканину, але й здійснює внесок у розвиток патологічних процесів із залученням інших гормонально-метаболічних маркерів. Найбільший інтерес становить оцінка рівня адипоцитокінів при розвитку вторинного гіперпаратиреозу (ВГПТ) на тлі ХХН як незалежного фактора збільшення серцево-судинних ризиків. Мета дослідження: оцінка рівнів адипоцитокінів (адипонектин, лептин) та їх співвідношень у пацієнтів із різними стадіями ХХН та їх взаємозв’язку з проявами ВГПТ. Матеріали та методи. До одномоментного поперечного дослідження було включено 160 осіб із хронічною нирковою недостатністю та 40 здорових осіб як групу порівняння. Результати. Встановлено зниження рівнів лептину та збільшення частки пацієнтів із гіполептинемією при зменшенні швидкості клубочкової фільтрації, що може бути важливим фактором, який визначає нутритивний статус. Відзначено наявність кореляційних зв’язків рівнів лептину з індексом маси тіла (ІМТ) (ρ = 0,411) та віком пацієнтів (ρ = 0,189), а також співвідношень лептин/адипонектин та адипонектин/лептин (ρ = 0,395 та ρ = –0,395) у пацієнтів зі ХХН, що зберігається у підгрупах за стадіями ниркової недостатності. Виявлено взаємозв’язок із статтю для лептину та зниження його рівнів нижче нормальних значень в осіб обох статей. Висновки. Частка пацієнтів із гіперадипонектинемією була значно вищою в осіб із термінальною стадією ХХН порівняно з пацієнтами на стадіях 1–2. У досліджуваних пацієнтів не встановлено статистично значущого взаємозв’язку адипоцитокінів та рівнів паратгормону з наявністю ВГПТ Доп.точки доступа: Мохорт, Т. В. Сазонова, Е. Г.