Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Мазник Н. О., Сипко Т. С., Старенький В. П., Гукова І. М., Артюх С. В., Черкаско Л. В. Заглавие : Особливості цитогенетичних ефектів у онкологічних пацієнтів при променевій терапії на фоні попереднього радіаційного впливу Место публикации : Український радіологічний та онкологічний журнал. - Харків, 2021. - Т. 29, № 4. - С. 48-64 (Шифр УУ70/2021/29/4) Примечания : Бібліогр. в кінці ст. MeSH-главная: ХРОМОСОМНЫЕ АБЕРРАЦИИ -- CHROMOSOME ABERRATIONS ЦИТОГЕНЕТИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ -- CYTOGENETIC ANALYSIS МУТАГЕНЫ -- MUTAGENS ЛУЧЕВАЯ ТЕРАПИЯ -- RADIOTHERAPY Аннотация: Променева терапія як один з найбільш ефективних засобів боротьби з онкопатологією може застосовуватися неодноразово для лікування онкологічних хворих. Проте даних щодо дослідження впливу попереднього радіаційного опромінення на подальший перебіг цитогенетичних пошкоджень за дії радіаційного чинника існує досить небагато. Крім того, радіотерапевтичне лікування як первинне, так і повторне, є прикладом складного сценарію фракціонованого опромінення, дослідження якого має фундаментальне та практичне значення для розуміння складних процесів утворення та елімінації цитогенетичних маркерів радіаційного впливу для подальшого вдосконалення системи біодозиметрії та розробки підходів індивідуалізації променевої терапії. Мета роботи – визначення характеру змін радіаційно-індукованих цитогенетичних пошкоджень та геномних порушень у пацієнтів з пухлинами голови та шиї та раком легені під час променевої терапії на фоні попереднього променевого лікування. Матеріали та методи дослідження. Обстежено 29 хворих на рак легені та з пухлинами голови та шиї, з яких 16 отримували променеву терапію вперше, а 13 – повторно. За допомогою цитогенетичного тесту досліджено зміни частот аберацій хромосомного типу та геномних порушень впродовж дистанційної променевої терапії. Результати та їх обговорення. У обстежених хворих допроменевий рівень цитогенетичних пошкоджень перевищував спонтанний. При цьому частота аберацій хромосом у хворих, які зазнали попереднього радіаційного впливу була достовірно вище, ніж у пацієнтів, які не отримували раніше променевого лікування, та залежала від проміжку часу між курсами променевої терапії. Показано зростання рівня радіаційно-індукованих цитогенетичних пошкоджень впродовж всього курсу променевого лікування онкологічних хворих незалежно від попереднього терапевтичного опромінення. За рахунок досить високого рівня хромосомних пошкоджень у групі вторинних хворих на початку лікування, темпи приросту аберацій хромосомного типу були вище у групі первинних хворих. Розподіли маркерів радіаційного впливу по клітинах при променевому лікуванні були наддисперсними за статистикою Пуассона у обох досліджуваних групах. Зміни частоти геномних порушень мали переважно флуктуаційний характер. Висновки. У вторинних пацієнтів рівень цитогенетичних показників до променевого лікування перевищував показники у первинних хворих. Рівень хромосомних пошкоджень зростав впродовж курсу променевої терапії як у первинних, так і вторинних пацієнтів, але із різною швидкістю. Додатковий генотоксичний вплив повторного опромінення проявлявся тільки у вигляді більшої максимальної кількості аберацій на аберантну клітину у вторинних хворих. За темпами зростання цитогенетичних пошкоджень не виявлено більшого генетоксичного ефекту від повторної променевої терапії на фоні попереднього променевого лікування Доп.точки доступа: Мазник, Н. О. Сипко, Т. С. Старенький, В. П. Гукова, І. М. Артюх, С. В. Черкаско, Л. В.