Вид документа : Статья из журнала Шифр издания : Автор(ы) : Бенюк В. О., Курочка В. В., Сусак К. І., Друпп Ю. Г., Бала О. О. Заглавие : Гормональний гомеостаз у жінок репродуктивного віку з аденоміозом Место публикации : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 7. - С. 10-13 (Шифр РУ16/2022/7) Примечания : Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-главная: АДЕНОМИОЗ -- ADENOMYOSIS ЭНДОМЕТРИЯ ГИПЕРПЛАЗИЯ -- ENDOMETRIAL HYPERPLASIA ГОМЕОСТАЗ -- HOMEOSTASIS МЕНСТРУАЛЬНЫЙ ЦИКЛ -- MENSTRUAL CYCLE ГИПОТАЛАМО-ГИПОФИЗАРНАЯ СИСТЕМА -- HYPOTHALAMO-HYPOPHYSEAL SYSTEM ГОНАДОТРОПИНЫ ГИПОФИЗАРНЫЕ -- GONADOTROPINS, PITUITARY Аннотация: Проблема аденоміозу має особливу актуальність для пацієнток репродуктивного віку, оскільки він супроводжується значними порушеннями менструальної та генеративної функцій. У статті представлені результати вивчення стану гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи у жінок репродуктивного віку за наявності аденоміозу. Мета дослідження: вивчення стану гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи у жінок репродуктивного віку з доброякісною патологією ендо- і міометрія. Матеріали та методи. До основної групи увійшли 120 жінок репродуктивного віку з доброякісною патологією ендо- і міометрія (аденоміоз, гіперплазія ендометрія та поєднана патологія), до контрольної – 40 здорових жінок без гінекологічної патології. Функціональний стан гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи оцінювали за даними рівнів фолікулостимулювального гормону (ФСГ), лютеїнізуючого гормону (ЛГ), пролактину (Прл), естрадіолу (Е2) та прогестерону (П) у сироватці крові у різні фази менструального циклу. Результати. У жінок з аденоміозом, гіперплазією ендометрія та поєднаною патологією відзначається гіперпродукування гонадотропних гормонів із підвищенням рівня їхньої секреції порівняно з групою здорових жінок: середня концентрація ФСГ незалежно від фази менструального циклу збільшена в 1,9 раза (р0,05), ЛГ – у 2,2 раза, Прл – у 2 рази, що свідчить про наявність гіперпролактинемії. Як у І, так і у II фазі менструального циклу у хворих основної групи фіксували виникнення додаткових піків ФСГ та ЛГ від базальної секреції гормону, які досягали величини вмісту гормонів в овуляторний пік. У пацієнток основної групи виявлена гіперестрогенемія протягом усього менструального циклу та гіпопрогестеронемія. Вираженість гормональних зсувів залежала від гінекологічної патології (аденоміоз, гіперплазія ендометрія та поєднана патологія) та функціонального стану жінки. Висновки. Показники гонадотропної та пролактинстимулювальної активності гіпофіза у жінок із доброякісною патологією матки підтверджують участь ФСГ, ЛГ та пролактину у складних процесах регуляції репродуктивної системи Доп.точки доступа: Бенюк, В. О. Курочка, В. В. Сусак, К. І. Друпп, Ю. Г. Бала, О. О.